Відкрити головне меню

I конференція рад робітничих і солдатських депутатів Донбасу

ІсторіяРедагувати

15-17 березня 1917 р. в Бахмуті (одному із повітових центрів Катеринославської губернії) зібралися 132 делегати (за деякими даними, 138) від 48 Рад, які представляли 187 тис. робітників регіону. Конференція висунула делегатів на перший з'їзд Рад Донецько-Криворізької області в Харків, а також на Всеросійську нараду Рад в Петроград.

Представники радРедагувати

За великим промисловим центрам Щербинівка-Горлівка, Дружківка-Костянтинівка, Краматоровка. Єнакієве, Лисичанські рудники членами рад були переважно робітники.

Горлівсько-Щербинівський район — більшовики

Пряму протилежність цих рад по своєму складу представляли бахмутський, слов'янський, донсодовскій ст. Переїздна і гришинські ради, де були найбільше представлені ремісники, чиновники, інтелігенція які в більшості були есерами і меншовиками.

Селянські ради і комітети, всюди були есеріврівські.

Бахмутський повіт — есери

Єнакієве — есери

Костянтинівці — меншовики

Лисичанськ — меншовики

Сіль район — меншовики

Бахмут — меншовики

Попасна — меншовики

Гришине — меншовики

Донсода — кадети

Дружківка — меншовики

Конференція обговорювалаРедагувати

1) поточний момент

2) ставлення до тимчасових громадських комітетам

3) об'єднання рад робітничих і солдатських депутатів

4) селянське питання

5) продовольче питання

6) питання про профспілки

7) питання про штрафні капіталах

8) організація в Бахмуті інформаційного бюро

Прийнята резолюціяРедагувати

Поточний моментРедагувати

Конференція ухвалила резолюцію за продовження оборонної війни.

Ставлення до тимчасових громадських комітетівРедагувати

Конференція запросила тимчасові громадські комітети (як органи влади) взяти участь у формуванні виконкомів рад робітничих депутатів. Водночас стало відомо, що в Краматорському і Горлівсько-Щербинівському районі громадські комітети постановою рад були ліквідовані рішеннями рад.

Об'єднання рад робітничих і солдатських депутатівРедагувати

Ухвалено створити шість районних об'єднань рад - Бахмутського, Горлівського, Костянтинівсько-Щербинівського, Лисичанського, Макіївського та Юзово-Єнакіївського районів[1].

Селянське питанняРедагувати

Про селянство конференція не зайняла ніякої певної, принципової позиції обмежилася формальної посиланням на вищестоящу інстанцію, передавши його на обговорення що мав бути всеросійського наради рад, в той час коли принципова лінія була абсолютно необхідна.

Продовольче питанняРедагувати

Резолюція з продовольчого питання (робочому постачання) вказує, що криза постачання робітники можуть подолати лише своїми силами, організовуючи коопераціюі борючись зі злочинною політикою органів влади, які саботують регулярну доставку продуктів харчування.

Питання про профспілкиРедагувати

У резолюції про профспілки, як і в резолюції по селянському питання, принципова лінія підмінена була формальною посиланням на обласну союзну конференцію яка

на думку конференції, повинна була вирішити питання про принципи будівництва економічних і культурно-освітніх організацій "робочого класу.

У цій резолюції, як і в всіх інших, і особливо з питання про війну, з усією ясністю виявилася дрібнобуржуазні керівники цієї конференції -есери і меншовики які по основним бойовим питанням дня, висунутим революцією (про селянство і профспілки) боялися сказати вирішальне слово, до того була велика розгубленість і безпорадність угодовців.

Питання про штрафні капіталиРедагувати

З питання про використання фондів штрафних капіталів підприємств конференція вимагає передачі їх в розпорядження місцевих рад для задоволення потреб робітників та їх родин

Інформаційне бюроРедагувати

Конференція вирішила створити інформаційне бюро, яке, однак, проіснувавши до травня 1917, розпалося.

ПриміткиРедагувати

  1. Великий Жовтень і громадянська війна на Україні : енциклопедичний довідник / Юрiй Маркович Гамрецький, А.Ф. Денисов, Юрій Юрійович Кондуфор, Борис Іванович Корольов, А.В. Кудрицький, В.С. Левин, В.Ю. Мельниченко, Л.Н. Нагорна, В.Ф. Солдатенко, П.М. Шморгун, О.Й. Щусь, В.І. Юрчук, П.Л. Варгатюк ; Відп. ред. Іван Федорович Курас . – Київ : Українська Радянська Енциклопедія, 1987 . – С. 49.

ДжерелаРедагувати

  • Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. 1929 г. Острогорский М. (сост.) Издательство: Издательство «Пролетарий»
  • Корнилов В. В. «Донецко-Криворожская республика: Расстрелянная мечта» — Харків, «Фоліо», 2011.

ПосиланняРедагувати