Hemisyntrachelus
Hemisyntrachelus — вимерлий рід дельфіновидих ссавців родини дельфінових[1][2][3].
Hemisyntrachelus | |
---|---|
Череп Hemisyntrachelus cortesii | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) |
Родина: | Дельфінові (Delphinidae) |
Підродина: | Orcininae |
Рід: | †Hemisyntrachelus Brandt 1873 |
Види | |
| |
Синоніми | |
Delphinus cortesii | |
Вікісховище: Hemisyntrachelus |
Викопні записи
ред.Цей рід відомий у літописах скам'янілостей від останнього міоцену до четвертинного періоду (віковий діапазон: від 5.332 до 1.806 мільйонів років тому). Скам'янілості знайдені в морських товщах Італії, Нідерландів, у пласті Баія-Інглеса басейну Кальдери, Чилі та в скам'янілої формації Піско в Перу[2][3].
Види
ред.Наразі до цього роду були класифіковані такі види[2][3]:
- Hemisyntrachelus cortesii Fischer 1829
- Hemisyntrachelus oligodon Pilleri and Siber 1989
- Hemisyntrachelus pisanus Biannuci 1996
Опис
ред.Hemisyntrachelus cortesii жив приблизно три мільйони років тому (від 3.6 до 2.588 Ma)[3]. Його викопний скелет досягає в довжину ≈ 3 метрів, і він був знайдений тільки в Ла-Торацца, Італія. Цей вид демонструє проміжні характери між дельфіном-афаліною та косаткою. Харчується великою рибою та кальмарами.
Hemisyntrachelus oligodon жив від 7.246 до 5.332 мільйонів років тому. Скам'янілості були знайдені лише в формації Піско в Перу[3].
Hemisyntrachelus pisanus може досягати в довжину ≈ 5 метрів. Був широко розповсюджений у Середземному морі в міоцені. Скам'янілості були знайдені лише в Орчіано, у прибережному аргіллиті П'яченціа в Італії.
Галерея
ред.-
Зліпок черепа Hemisyntrachelus cortesii
-
Зліпок черепа Hemisyntrachelus pisanus
Примітки
ред.- ↑ Bianucci, G.; Vaiani, S. C.; Casati, S. (2009). A new delphinid record (Odontoceti, Cetacea) from the Early Pliocene of Tuscany (Central Italy): Systematics and biostratigraphic considerations. Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie - Abhandlungen. 254 (3): 275. doi:10.1127/0077-7749/2009/0018.
- ↑ а б в Global Biodiversity Information Facility article on Hemisyntrachelus, accessed 11/10/13
- ↑ а б в г д Hemisyntrachelus [Архівовано 2021-12-12 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org