Ескадрений міноносець «Франческо Нулло»
Francesco Nullo
Francesco Nullo-1927.jpg
Ескадрений міноносець «Франческо Нулло»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець
типу «Надзаріо Сауро»
Держава прапора Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Закладено 9 жовтня 1924 року
Спущено на воду 14 листопада 1925 року
Загибель Потоплений 21 жовтня 1940 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 137 тонн (стандартна)
1 589 тонн (повна)
Довжина 90,71 м
Ширина 9,22 м
Осадка 3,8 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни
3 × парових котли
Потужність 38 000 к.с.
Швидкість 30 вузлів
Дальність плавання 2 600 миль на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 10 офіцерів
146 матроси
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати «120/45»
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
52 міни
Зенітне озброєння 2 x 40-мм гармати «пом-пом»
2 x 13,2-мм кулемети «Breda Mod. 31»

«Франческо Нулло» (італ. Francesco Nullo) — ескадрений міноносець типу «Надзаріо Сауро» ВМС Італії 1920-х років

Історія створенняРедагувати

Ескадрений міноносець «Франческо Нулло» був закладений 9 жовтня 1924 року на верфі «Cantieri navali del Quarnaro» у Фіуме. Свою назву отримав на честь Франческо Нулло, італійського патріота, учасника Рісорджименто.

Спущений на воду 14 листопада 1925 року, вступив у стрій 15 квітня 1927 року.

Історія службиРедагувати

Довоєнна службаРедагувати

Після вступу у стрій есмінець «Франческо Нулло» ніс службу у Середземному морі. У 1928 році був залучений до підтримки «Авіаційного круїзу у західному Середземномор'ї» (італ. «Crociera aviatoria del Mediterraneo occidentale») Італо Бальбо[1].

У 1936 році, перед запланованим відправленням в Червоне море корабель пройшов модернізацію, під час якої встановили системи кондиціонування.

Після повернення в Італію брав участь у громадянській війні в Іспанії.

Друга світова війнаРедагувати

На момент вступу Італії у Другу світову війну 10 червня 1940 року, «Франческо Нулло» перебував в Еритреї, де базувався в порту Массауа і входив до складу 3-ї ескадри есмінців, разом з однотипними «Чезаре Баттісті», «Даніеле Манін» та «Надзаріо Сауро». З травня 1940 року капітаном корабля був призначений Костантіно Борсіні.

Основним завданням італійської ескадри у Червоному морі було перехоплення британських конвоїв. Кораблі декілька разів виходили в море, але не змогли перехопити ворожі кораблі.

Атака на конвой BN 7Редагувати

Докладніше: Атака на конвой BN 7

Вночі 21 жовтня 1940 року есмінці «Леоне», «Пантера», «Чезаре Баттісті», «Даніеле Манін» і «Франческо Нулло» атакували британський конвой «BN 7», який складався з 32 транспортів під охороною крейсера «Ліндер» , есмінця «Кімберлі» та 3 шлюпів. Проте атака виявилась невдалою, італійці змушені були поставити димову завісу та відступити.

На «Франческо Нулло» вийшло з ладу стернове керування, і він втратив контакт з іншими кораблями. На ранок він був помічений та перехоплений британськими кораблями. Зав'язався годинний бій, внаслідок якого «Франческо Нулло» був потоплений есмінцем «Кімберлі» поблизу острова Харміль.

Борсіні відмовився покинути корабель. Разом з ним залишився його ад'ютант Вінченцо Ч'яраволо (італ. Vincenzo Ciaravolo). Обоє посмертно були нагороджені «Золотою медаллю за військову доблесть».

ЛітератураРедагувати

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)
  • Bragadin, Marc'Antonio (1957). The Italian Navy in World War II, United States Naval Institute, Annapolis. ISBN 0-405-13031-7 (англ.)

ПриміткиРедагувати