Емель (журнал)
Емель — журнал про культуру, традицію та історію існування кримських татар, вперше виданий Мустеджибом Улькюсалом та його 9 друзями в місті Хаджиоглу Пазарчик в Південній Добруджі під владою Румунії 1 січня 1930 року.[1]
 | ||||
| Країна видання | Німеччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | турецька | |||
| Засновник | Мюстесіб Юлькусал | |||
| Засновано | 1 січня 1930 | |||
| ISSN | 1011-7385 | |||
| | ||||
| emelvakfi.org | ||||
Журнал містив важливу інформацію, яка донесла справу Криму до турецької та світової громадської думки.
Історичний
ред.
Журнал "Емель", випускався впродовж 11 років без перерви в Німеччині. Після того, як німці домовились з росіянами та приїхали до Румунії журнал припинив випускатися.
М. Улькюсал отримав дозвіл для друкування журналу в Туреччині після 20-річної перерви. Вже з 1 листопада 1960 року журнал почав друкуватися в Анкарі.
Після листопада 1962 року адміністративний центр журналу переїхав до Стамбулу, але його продовжували регулярно публікувати у форматі 48-сторінкового журналу в Анкарі до 1998 року.
На загальних зборах Кримського Фонду "Емель" було прийнято рішення про повторне видання журналу "Емель" у 2008 році протягом 3-місячного періоду. Власником журналу був Зафер Каратай від імені Кримського Фонду "Емель", а головним редактором виступив Саїм Осман Карахан.
З 236-го випуску журналу «Емель» від вересня 2011 року він знову закінчив випускатися.
Після смерті Саїма Османа Карахана 23 квітня 2015 року, головним редактор видавництва Стамбульської кримської асоціації був призначений Озгур Карахан.[2]
На сьогодні продовжує своє видання з комбінованими щорічними випусками.
Спеціальне питання про вторгнення в Крим, об’єднане в 246/249 випусках 2014 року, вийшло також у січні 2017 року.[3][4]
Головні редактори журналу "Емель"
ред.- Мустеджиб Улькюсал (1930-1941)
- Хюзаметтін Коркут (1960-1962)
- Феріт Ердем Борай (1962-1965)
- Ібрагім Отар (1965-1972)
- Алі Кемаль Ґокгірай (1972-1983)
- Нуреттін Махір Альтуг (1983)
- Юнсал Акташ (1984)
- Сердар Каратай (1985-1998)
- Саїм Осман Карахан (2009-2015)
- Озгюр Карахан (2016-)
Видатні редактори та автори
ред.
Примітки
ред.Кримський фонд Емель [Архівовано 21 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- ↑ Втрачена і віднайдена батьківщина кримських татар: нарація образу історичної території - Україна модерна. uamoderna.com. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Створення Асоціації кримськотатарських бізнесменів: Україна серед організаторів. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Українська друга світова » Кримські татари – ціна війни, ціна миру (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ ПАРЄ визнала Росію винною у поновленні депортації мешканців Криму. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 10 червня 2020.