Відкрити головне меню

Мустеджиб Улькюсал (1899, Азаплар, Добруджа, Королівство Румунія — 1996, Стамбул) — кримськотатарський громадський діяч, засновник та видавець журналу «Емель».

БіографіяРедагувати

Народився в румунській Добруджі, куди його предки в середині XIX ст. переселилися з Криму.

У 1917 р., дізнавшись про формування в Криму кримськотатарського уряду, разом з друзями приїхав у Крим, працював вчителем в селі Фотисала. Коли бойові дії наближаються до Криму, повертається до Європи, живе в Румунії і Болгарії. Закінчив юридичний факультет Бухарестського університету, працював адвокатом.

Створює культурний центр «Тонгуч» («Первісток»), з 1930 р. він і його друзі починають видавати журнал «Емель» («Порив»).

У 1941 р. разом з родиною переїжджає в Туреччину. У квітні 1941 року він отримує турецьке підданство і залишається в Туреччині до кінця свого життя.

У 1942 р. він і Джафер Сейдамет відвідали Берлін, де наполягали на створенні національного кримськотатарського уряду Криму, проте не знайшли розуміння, після чого він повернувся до Туреччини[1]. Надалі публікує в турецькій пресі статті про депортацію кримських татар, про репресії проти них у країнах з комуністичними режимами (Румунія, Болгарія).

У листопаді 1960 року за ініціативою групи кримських татар в Анкарі починає видаватися журнал «Емель» як продовження довоєнного видання. Мустеджиб Улькюсал публікується в цьому журналі. У 1976 році виходить на пенсію.

Крім статей, написав ряд книг:

  • «У другій світовій війні в 1941—1942 рр.» (берлінські спогади і кримська визвольна боротьба) (1976)
  • «Кримсько-тюркські татари (минуле, теперішнє, майбутнє)» (1980)
  • «Спогади» (1999)

10 січня 1996 р. він помер у Стамбулі.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати