Cornus officinalis
Cornus officinalis (дерен японський[1]) — вид квіткових рослин з родини деренових (Cornaceae).
| Cornus officinalis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Дереноцвіті (Cornales) |
| Родина: | Деренові (Cornaceae) |
| Рід: | Дерен (Cornus) |
| Вид: | C. officinalis
|
| Біноміальна назва | |
| Cornus officinalis Siebold & Zucc., 1839
| |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це дерево чи кущ 6–10 метрів заввишки. Кора сірувато-коричнева. Листкова пластинка яйцювато-ланцетна чи яйцювато-еліптична, 8–11 × 4–4.5 см, абаксіально (низ) світло-зелена й розріджено запушена з короткими притиснутими трихомами, пазухи бічних жилок з щільними світло-коричневими довгими м'якими трихомами. Зонтикоподібні суцвіття верхівкові. Частки чашечки широко трикутні. Пелюстки відігнуті, язичково-ланцетні, 2.5–3.3 × 1–1.3 мм. Плід червоний чи багряно-червоний, вузько-еліпсоїдний, 12–18 × 5–7 мм у діаметрі. Цвітіння: березень — квітень; плодіння: вересень — жовтень[2].
Поширення ред.
Росте в Азії: пн.-сх. Китай; вирощується в Кореї та Японії[3]. Населяє ліси, узлісся, гірські схили; 400–1500(2100) метрів[2].
Використання ред.
Рослина є важливим рослинним лікарським засобом у Китаї, де рослина часто культивується. Плід також їстівний і продається на місцевих ринках. Рослина іноді вирощується як декоративна, особливо цінується за раннє цвітіння, яке може початися в кінці зими[4].
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Криворучко, О. В.; Ковальов, В. М.; Криворучко, В. А. Аналіз ліпофільного екстракту листя кизилу // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2009. — Вип. 7. — № 1(25). — С. 74–76.
- ↑ а б Cornus officinalis. Flora of China. efloras.org. Процитовано 13.11.2022. (англ.)
- ↑ Cornus officinalis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 13.11.2022. (англ.)
- ↑ Cornus officinalis. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 15.06.2023. (англ.)