Деренові
Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.
Деренові[1][2][3][4], кизилові, або деренуваті (Cornaceae) — родина рослин порядку дереноцвіті (Cornales).
| Деренові | |
|---|---|
| |
| Cornus suecica | |
| Біологічна класифікація | |
| Роди | |
|
див. розділ Систематика | |
 Вікісховище: Cornaceae
|
Походження ред.
_Cornus_sanguinea_-_Inflorescence.jpg)
Центри видового різноманіття Cornaceae знаходяться в Атлантично-Північноамериканській, Східноазійській та Ірано-Туранській флористичних областях.
За часом походження родина Cornaceae дуже давня. Один з родів Mastixia відомий в Європі з олігоценових відкладів (близько 50 млн років тому), а на території Азії ще раніше — з верхньокрейдяних відкладів Арало-Каспію.
Загальна біоморфологічна характеристика ред.
Представники родини — це дерева чи кущі, рідко напівкущі з багаторічними дерев'янистими повзучими стеблами. Листорозміщення супротивне чи почергове. Листки прості, цілокраї. Квітки двостатеві, іноді роздільностатеві, правильні, зонтикоподібні, головчасті чи віникоподібні. Пелюсток 4 чи 5, тичинок 4-5, зав'язь нижня. Плід — кістянка чи ягода, звичайно м'ясиста.
Життєві форми ред.
Види Cornaceae — рослини різних життєвих форм, що відрізняються габітусом, величиною, формою листків.
Використання ред.
Одні види кизилових незамінні при створенні живоплотів, інші — вільних груп, солітерів, бордюрів, у оформленні полян і інших елементів ландшафтних композицій, завдяки рясному цвітінняю і плодоношенню, виключній декоративності завдяки квіткам і приквітникам, ранньому цвітінню до розпускання листків (Cornus mas), яскравому осінньому забарвленню.
Традиційно, як плодову рослину, культивують лише один вид Cornaceae — Cornus mas. У той же час є ще кілька видів деренових, які мають їстівні плоди і перспективні як плодові рослини. Це, передовсім, Cornus officinalis, а також високодекоративні рослини роду Cynoxylon[d]: Cynoxylon japonicum[d] i Cynoxylon capitatum.
Окремі види Cornaceae (Swida sanguinea, Swida alba, Swida sericea, Cornus mas) давно використовуються для озеленення в Україні, найчастіше — для живоплотів, а також в групових насадженнях і як солітери.
Систематика ред.
Існують суперечливі точки зору щодо обсягу родини в цілому та окремих її родів (насамперед, роду Cornus L.). Окремі роди й види Cornaceae в різних системах розглядаються у різних таксономічних рангах.
У праці «Деревья и кустарники СССР» (1960, обробка Ф. С. Пилипенко) родина Cornaceae поділяється на 4 роди. А. І. Пояркова у праці «Флора СССР» розділила родину Cornaceae на 6 самостійних родів, один з яких (Bothrocaryum[d]) виділила вперше. У праці «Сосудистые растения СССР» С. К. Черепанов теж розділяє родину Cornaceae на 6 родів. За системою А. Л. Тахтаджяна родина Cornaceae включає 55 видів, які об'єднані у 7 родів.
Список родів сайту «The Plant List» (спільний проект Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду) включає 12 прийнятих назв родів:
- Alangium[en]
- Camptotheca[en]
- Chamaepericlymenum[pt]
- Cornusтиповий
- Davidia
- Diplopanax[en]
- Griselinia
- Kaliphora[en]
- Mastixia[en]
- Nyssa[en]
- Swida
- Toricellia[pt]
За даними сайту «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США родина Cornaceae поділяється на 2 підродини, що включають лише 7 прийнятих назв родів:
Поширення ред.
Види Cornaceae поширені переважно в субтропічних і помірних областях північної півкулі, а також у Антарктиці (напівтрав'янисті види роду Chamaepericlymenum[pt]), Східній Африці (монотипний рід Afrocrania[en]), Болівії і Перу (Swida boliviana (Macbride) Sojak, Swida peruviana[d] (Macbride) Sojak.
Кизилові у флорі України ред.
У флорі України нараховується 3 аборигенних види та 2 підвиди в складі 2-х родів: Cornus i Swida та 27 інтродукованих видів у складі 4-х родів: Cornus, Swida, Bothrocaryum, Cynoxylon різного географічного походження, що складає половину світового обсягу родини і представляє майже всі райони природних місцезростань за винятком Арктики, Африки та Південної Америки.
Аборигенні види України:
Примітки ред.
- ↑ Марченко А.Б. Таксономічний аналіз дендрофлори скверу на території сквирської дослідної станції Інституту агроекології НААНУ // Агробіологія. — 2011. — Вип. 5. — № 84. — С. 5–9. Архівовано з джерела 5 жовтня 2016. Процитовано 2016-10-04.
- ↑ Криворучко О.В. Фармакогностичне дослідження представників родин розові та деренові як джерел одержання лікарських засобів. — Харків : Дисертація на правах рукопису, 2015. — С. 17. Архівовано з джерела 5 жовтня 2016
- ↑ Шацький національний природний парк | Флора. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
- ↑ О.В. Колесніченко, С.І. Слюсар, О.М. Якобчук. Каталог деревних рослин ботанічного саду НУБІП України. — Київ : НУБіП, 2010. — С. 19. Архівовано з джерела 5 жовтня 2016
Посилання ред.
- Мельничук Отілія Андріївна. Кизил (Cornus mas L.) у природі і культурі Закарпаття (біологія, екологія, формове різноманіття): Дис. канд. наук: 03.00.05 — 2008. [Архівовано 29 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Кустовська Алла Валентинівна. Родина Cornaceae (Dumort.) Dumort. в Україні (система, біологічні особливості, народногосподарське значення): Дис. канд. біол. наук: 03.00.05 / Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України. — К., 2002. — 271 арк. — Бібліогр.: арк. 247–268.
- Cornaceae на сайті «The Plant List» [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Cornaceae на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- [[https://web.archive.org/web/20150716012458/http://tropicos.org/Name/42000206 Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.] Cornaceae в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)