Відкрити головне меню

НазваРедагувати

Латинська родова назва Campanula утворена від campanula («маленький дзвін», «дзвоник») — зменшеної форми слова campana («дзвін»).

Українські синоніми та народні назви — дзвіночки, дзвіночок, дзвонок, збанок, збаночки, збаночок, званочки, звінка(и), звінок, звоник, звонки, звоночки, келішок, колокольчик(и), колокончик, курчовать, пауки, пукалка, римщина, чоботи канячі[1].

ОписРедагувати

Багаторічні, дворічні, рідше однорічні трав'янисті рослини. Листки без прилистків, цілісні, звичайно чергові, іноді зібрані в розетки біля основи стебла. Квітки дзвоникоподібні, здебільшого актиноморфні, поодинокі або зібрані в більш-менш багатоквіткові волотевидні або китицевидні, рідше головчасті суцвіття або поодинокі. Чашечка п'ятироздільна, іноді з додатками у виїмках між частками. Віночок дзвониковидний, п'ятилопатевий, п'ятизубачтий або надрізаний. Тичинки з розширеними біля основи нитками, пиляки вільні або спочатку склеєні; коробочка відкривається дірочками з клапанами. Маточка з три-, п'ятироздільною приймочкою. Зав'язь п'яти- або тригнізда. Плід — пряма або поникла три-, п'ятигнізда коробочка, що відкривається отворами вгорі або біля основи.

ПоширенняРедагувати

Рід є найчисельнішим у родині (понад 200 видів). Багато представників цього роду росте в гірських областях Кавказу і Середньої Азії. Деякі види дзвоників, наприклад дзвоники середні з великими білими або рожевими квітками, розводять як декоративні.

Поширення в УкраїніРедагувати

В Україні відомо 21 вид дзвоників.[2] У дикому стані в лісах рівнинної частини України також поширені дзвоники широколисті — з великими ясно-фіолетовими квітками; дзвоники скупчені, в яких квітки зібрані у верхівкові головчасті суцвіття. Кілька гірських видів поширені в Карпатах, зокрема дзвоники альпійські — невисокий дворічник, що росте на кам'янистих місцях, дзвоники карпатські — багаторічна рослина гірських вапнякових скель, дзвоники круглолисті тощо.

ВидиРедагувати

 
Campanula persicifolia

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. «Ботаніка вищих рослин» с.341;