Дзвоники Стевена

вид рослин

Дзвоники Стевена[1] (Campanula stevenii) — вид квіткових рослин з родини дзвоникових. Батьківщиною цього виду є Євразія від Румунії до Монголії[2].

Дзвоники Стевена
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід: Дзвоники (Campanula)
Вид:
C. stevenii
Біноміальна назва
Campanula stevenii
M.Bieb., 1819

Морфологічна характеристика ред.

Це багаторічні рослини, від запушених до голих. Кореневище тонке, повзуче, ± столоноподібне. Стебла висхідно-прямі, 15–30 см, тонкі, прості або злегка розгалужені до суцвіття, знизу запушені, зверху голі. Листки від городчасто-пилчастих до цільних; прикореневі — довгасті, лопатчасті, до 6 × 1.5 см, тупий або притуплений, звужений у ніжку до 6 см; верхні — від лінійно-ланцетних до лінійних, сидячі. Квітки поодинокі, верхівкові або в нещільному 2–5-квітковому суцвітті. Частки чашечки лінійно-ланцетні, 8–11 × 1 мм, прямі, голі. Віночок широко-ворончастий, 18–25 × 20–25 мм, розділений на 1/3–1/2 на яйцеподібні гострі частки, голий, лавандово-блакитний або блідо-блакитно-фіолетовий. Коробочка подовжено-зворотноконічна, 10–15 × 4–5 мм. Насіння подовжене, еліпсоїдне, 1 × 0.3–0.4 мм, коричневе, блискуче[3].

Поширення ред.

В Україні вид росте на степових схилах — зрідка в Лівобережному Степу, ще рідше в Лівобережному Лісостепу[4].

Підвиди ред.

  • Campanula stevenii subsp. alberti (Trautv.) Victorov
  • Campanula stevenii subsp. altaica (Ledeb.) Fed.
  • Campanula stevenii subsp. beauverdiana (Fomin) Rech.f. & Schiman-Czeika
  • Campanula stevenii subsp. stevenii
  • Campanula stevenii subsp. wolgensis (P.A.Smirn.) Fed.

Примітки ред.

  1. Campanula stevenii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Plants of the World Online | Kew Science. Процитовано 16.09.2023. (англ.)
  3. Türkiyebitkileri. Процитовано 16.09.2023. (англ.)
  4. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 315.