Дзвоники кропиволисті

вид рослин
(Перенаправлено з Campanula trachelium)

Дзвоники кропиволисті[1][2][3] (Campanula trachelium) — вид рослин родини дзвоникові (Campanulaceae), поширений у Європі, Північній Африці, Західній і Середній Азії. Етимологія: дав.-гр. τραχελοϛ — «шия», дав.-гр. ιοϛ — прикметниковий суфікс для іменників, який вказує на характеристику чи пов'язаність[4].

Дзвоники кропиволисті
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід: Дзвоники (Campanula)
Вид:
Дзвоники кропиволисті (C. trachelium)
Біноміальна назва
Campanula trachelium

Опис ред.

Багаторічна трав'яниста рослина 40–100 см заввишки. Стебло жорстко запушене, гострогранне. Листки зубчато-пилчасті, нижні листки серцеподібні, з довгими черешком, стеблові — трикутно-серцеподібні, сидячі. Квіти на коротких квітконіжках, прямовисні, віночок синьо-фіолетовий, 20–50 мм завдовжки[3].

Поширення ред.

Європа: майже вся територія (крім Ісландії, Португалії, Мальти); Азія: Казахстан, Туреччина, Іран, Ліван, західний Сибір; Північна Африка: Алжир, Марокко, Туніс; натуралізований: Канада, США[5][6].

В Україні зростає в лісах, на узліссях, у чагарниках — майже по всій території, крім півдня Степу; в гірському Криму досить рідко. Декоративна, харчова[3]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської областей[1].

Джерела ред.

  1. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  2. Campanula trachelium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 315. (рос.)(укр.)
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 06.03.2018.
  5. The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 06.03.2018. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.03.2018.