Дзвоники персиколисті
Дзво́ники персиколи́сті (Campanula persicifolia L.) — вид рослин роду дзвоники. Добра декоративна рослина.
| Дзвоники персиколисті | |
|---|---|
.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Дзвоникові (Campanulaceae) |
| Рід: | Дзвоники (Campanula) |
| Вид: | Дзвоники персиколисті (C. persicifolia)
|
| Біноміальна назва | |
| Campanula persicifolia L., 1753
| |
Походження назви ред.
Назва роду походить від латинського слова, що означає «дзвоник», і пов'язана з формою квіток. Видова назва утворена від латинських слів, що означають «персик» і «листок» (листки рослини подібні до листків персика).
Морфологічна характеристика ред.
Рослина висотою 30—80 см, з повзучим кореневищем і прямостоячим стеблом, вкритим вузькими ланцетними і лінійними листками. Великі (до 4 см у довжину) квітки зібрані по 2—6 у однобічне китицеподібне суцвіття. Віночок 5-лопатевий, синій, рідко білий. Чашечка 6-роздільна. Тичинок 5, маточка одна з 3-роздільною приймочкою. Плід — 3-гнізда коробочка. Насіння яйцеподібне, 1 × 0.5 мм, буре, блискуче. Цвіте у червні — липні.
Дзвоники — перехреснозапильні рослини. Пиляки довгі, на коротких тичинкових нитках, у нижній частині розширених і увігнутих, з торочками на краях. Між торочками є вузенькі щілини, в які лише бджоли та джмелі можуть просунути свої довгі хоботки і дістати нектар, що міститься в глибині квітки. Квіткові бруньки і бутони звернені вгору, але як тільки квітка розкриється, квітконіжка її загинається донизу, і квітка поникає. Квітка цвіте протягом тижня. Після цвітіння квітконіжка випрямляється і коробочка спрямовується верхівкою вгору. В коробочці відкриваються дірочки, крізь які висипається насіння; у дощову погоду дірочки закриваються. У квітках нерідко ночують дрібні комахи. Вночі всередині квіток температура вища, ніж навколишнього повітря.
Охорона ред.
Вид занесено до Переліку регіонально рідкісних рослин Сумської області. [1] [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
Поширення ред.
Вид зростає у Європі, Туреччині, Західному Сибіру та Казахстані; інтродукований до Канади, США, Великої Британії[1].
Росте в світлих лісах, на галявинах, лісових луках, схилах, у чагарниках в усій Україні, крім південних степових районів.
Використання ред.
Декоративна рослина. Листки можна вживати сирими чи вареними, вони багаті вітамінами. Корінь і квіти також можна вживати[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Campanula persicifolia. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 21.07.2023. (англ.)
- ↑ Campanula persicifolia. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 21.07.2023. (англ.)
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)