Відкрити головне меню
«Аксум»
Axum
Axum.jpg
Італійський підводний човен «Авієрі» в порту Монфальконе. 1936
Служба
Тип/клас підводний човен типу «Адуа»
Держава прапора Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Належність  Королівські військово-морські сили Італії
На честь стародавнє місто в північній Ефіопії — Аксум
Верф Cantieri Riuniti dell'Adriatico, Монфальконе
Закладено 8 лютого 1936
Спущено на воду 27 вересня 1936
Введено в експлуатацію 2 грудня 1936
На службі 19361943
Загибель 28 грудня 1943 року наразився на мілину та був затоплений екіпажем
Бойовий досвід Середземномор'я
Мальтійські конвої
Операція MB.8
Операція «П'єдестал»
Параметри
Тоннаж 697,25 тонн (надводна)
856,40 тонн (підводна)
Довжина 60,18 м
Ширина 6,45 м
Висота 4,6 м
Технічні дані
Силова установка Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни CRDA
2 × електродвигуни CRDA
Гвинти 2
Потужність 4 250 к.с. (дизель)
1 390 к.с. (електродвигун)
Швидкість 14 вузлів (26 км/год) (надводна)
7,5 вузлів (13,9 км/год) (підводна)
Дальність плавання 3 180 миль (5 890 км) на швидкості 10,5 вузлів (19,4 км) у надводному положенні
74 милі (137 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км) у підводному положенні або 7,5 миль (13,9 км) на швидкості 7,5 вузлів (13,9 км) у підводному положенні
Екіпаж 44 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 1 × 100-мм зенітна гармата Škoda 10 cm K10
Торпедно-мінне озброєння 6 × 533-мм торпедних апаратів
12 торпед
Зенітне озброєння 2 × 12,7-мм зенітних кулемети Breda Model 1931

«Аксум» (італ. Axum) — військовий корабель, підводний човен типу «Адуа» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

«Аксум» був закладений 8 лютого 1936 року на верфі компанії Cantieri Riuniti dell'Adriatico у Монфальконе. 27 вересня 1936 року він був спущений на воду, а 2 грудня 1936 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Зміст

ІсторіяРедагувати

«Аксум» після введення до строю італійського флоту увійшов до 23-ої ескадри підводних човнів у Неаполі. З 27 серпня до 5 вересня 1937 року виконував у Сицилійській протоці секретну місію в інтересах іспанських націоналістів. Після вступу Італії у війну зоною дії субмарини було визначено західне Середземномор'я. Протягом літа 1940 року провів декілька походів до північного узбережжя Африки, діяв поблизу Галіте та Сант'Антьоко.

9 листопада 1940 року підводний човен вийшов з Кальярі у патруль разом з чотирма іншими італійськими ПЧ (у тому числі «Алагі» й «Арадам») для перехоплення британського флоту, який діяв за планом операції Coat. Похід завершився безрезультатно.

Протягом 1941 року продовжував виконувати завдання в акваторії Середземного моря. 20 червня 1941 року обстріляв торпедами корабель противника, але промахнувся.

У вересні 1941 року патрулював східніше Балеарських островів з підводними човнами «Діаспро», «Серпенте» й «Арадам» з метою перехоплення британського конвою, що діяли за планом операції «Гальбед». Пошук цілей не досяг результатів, британські кораблі пройшли повз їхньої зони патрулювання.

У середині серпня 1942 року, «Аксум» увійшов до угруповання підводних сил, що вийшли на перехоплення британського конвою «П'єдестал». На виконання завдання з перехвату противника командування направило до західної частини Середземного моря 15 італійських та 2 німецьких підводних човни. Ввечері 12 серпня командир «Аксума» вийшов на конвой і, о 19:48 визначивши ціль, дав залп з чотирьох торпед, після чого негайно занурився на глибину. У результаті влучного пуску торпед усі знайшли цілі, італійський човен уразив два британські крейсери: флагман конвою контр-адмірала Г. Барроу «Нігерія» і крейсер ППО «Каїр», а також стратегічно важливий танкер «Огайо». Субмарина влучила двома торпедами в корпус крейсера «Каїр», у наслідок чого він був повністю виведений з ладу. У наслідок вибухів загинуло 24 члени екіпажу, вцілілі моряки були врятовані есмінцем «Вілтон», а корабель був розстріляний корабельними гарматами «Дервента» та потоплений. Крейсер «Нігерія» дістав важких пошкоджень і втратив 52 моряки; його в супроводі трьох есмінців повернули до Гібралтару. Він більше року ремонтувався в доках Англії.

Четверта торпеда, що влучила в танкер «Огайо», також спричинила важкі збитки. Найважливішій з усіх суден конвою, танкер перевозив пальне до обложеної Мальти й був надзвичайно коштовним для гарнізону острову. Тільки завдяки мужності американських моряків його за підтримки британських есмінців дотягнули до Великої гавані Валлетти, де він, після розвантаження, переломився навпіл, і залишився у напівзатопленому стані перед бухтою столиці.

Ескорт конвою влаштував справжнє полювання на підводний човен. Протягом двох годин на італійську субмарину було скинуто 60 глибинних мін. О 22:50 він піднявся з глибини та вирушив на північ. Протягом наступних двох днів він продовжував патрулювання, доки 15 серпня не повернувся до Трапані.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939—1945: The Naval History of World War Two (Third Revised ed.). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
  • Giorgerini, Giorgio (2002). Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini ad oggi (Second ed.). Mondadori. ISBN 8804505370.
  • Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940—1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1