Бджола східна
| Бджола східна | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Apis cerana Fabricius, 1793 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Бджола воскова (Apis cerana) (від лат. cera - віск) — вид комах з родини бджолині (Apidae).[1][2][3][4]
Поширення
ред.
Ареал комахи включає Приморський край Росії, Японію , Корею, Центральний, Південний і Південно-східний Китай і північний В'єтнам на захід до Пакистану, Індії та Афганістану та на південь до Нової Гвінеї та Соломонових островів.
Опис
ред.Зовні схожа з медоносною бджолою, але дещо менше — довжина самця (трутня) і робочої особини 10-11 і 10-12 мм. Має специфічні біологічні особливості. Утворює постійні сім'ї, що не розпадаються на зиму, в яких жива вага бджіл коливається в межах 0,1 — 4,0 кг. У багаторічному гнізді буває до 10 паралельно розташованих стільників, з яких центральний може мати довжину до 1 м при ширині до 40 см. Запаси меду дуже великі, в кінці літа гніздо іноді містить до 40 кг меду. Для гніздування використовує дуплисті живі дерева монгольського дуба, маньчжурського горіха, ясена, берези та кедра. Літки розташовуються так, що в гніздо не потрапляє дощ чи сніг. Відрізняються високою холодостійкістю, збір починається вже на ранніх першоцвітах, коли ще не зійшов сніг. Іноді бджоли здійснюють обльоти навіть у зимовий час (в відлиги і сонячні дні), сторожові особини сидять у гнізді біля дупла в будь-який час незалежно від морозу. Бджоли дуже нервово реагують на перевірку вулика і надзвичайно агресивні. Нездатні вирощувати маток із запліднених яєць в безматочних вуликах.
Підвиди
ред.- Apis cerana cerana Fabricius ( = "sinensis")
- Apis cerana heimifeng Engel
- Apis cerana indica - Fabricius
- Apis cerana japonica Fabricius
- Apis cerana javana Enderlein
- Apis cerana johni Skorikov
- Apis cerana nuluensis Tingek, Koeniger and Koeniger
- Apis cerana skorikovi Engel ( = "himalaya")
Примітки
ред.- ↑ BIODIVERSITY OF HONEYBEES [Архівовано 1 листопада 2015 у Wayback Machine.], M.R.Srinivasan, Department of Agricultural Entomology - Tamil Nadu Agricultural University accessed Jul 2010
- ↑ Engel, M.S. (1999) The taxonomy of recent and fossil honey bees (Hymenoptera: Apidae: Apis). Journal of Hymenoptera Research 8: pp. 165–196.
- ↑ Photos of Apis cerana. Архів оригіналу за 26 лютого 2007. Процитовано 1 серпня 2015. [Архівовано 2007-02-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Oldroyd, Benjamin P.; Wongsiri, Siriwat (2006). Asian Honey Bees (Biology, Conservation, and Human Interactions). Cambridge, Massachusetts and London, England: Harvard University Press. ISBN 0674021940.
5. Pesenko, Yu. A.; Lelej, A. S.; Radchenko, V. G. & G. N. Filatkin. The Chinese wax bee Apis cerana cerana F. (Hymenoptera, Apoidea) in the Soviet Far East. Entomological Review (Washington), 1990, 69 (3): 21–46. https://www.researchgate.net/publication/269337189_The_Chinese_Wax_Bee_Apis_cerana_cerana_F_Hymenoptera_Apidae_in_the_Soviet_Far_East
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |