8-ма гвардійська армія (СРСР)

Во́сьма гварді́йська а́рмія (8 гв. А) — гвардійська загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР під час Німецько-радянської війни з 1943 до 1945 та післявоєнний час на території Німеччини.

8-ма гвардійська армія
На службі 5 травня 19431992
Країна Flag of the Soviet Union 1923.svg СРСР
Належність Південно-Західний фронт,
3-й Український фронт,
1-й Білоруський фронт,
Група Радянських Військ у Німеччині
Вид сухопутні війська
Тип Red Army flag.svg Червона армія, Радянська армія
Роль загальновійськова
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Ізюм-Барвінківська операція,
Битва за Дніпро,
Березнеговато-Снігурівська операція 1944,
Білоруська операція 1944,
Вісло-Одерська операція,
Битва за Берлін
Почесні найменування Радянська гвардія Орден Леніна
Командування
Визначні
командувачі
генерал-полковник Чуйков В. І.

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

8-ма загальновійськова армія веде свою історію від 62-ї армії, яка була сформована в 1942 році. За успішні дії проти німецьких військ в боях за Сталінград, армія була перейменована на 8-му гвардійську, а її командувачем став генерал Василь Чуйков.

Влітку 1943 року війська 8-ї гвардійської армії займали оборону на правому березі річки Сіверський Донець північніше Слов'янська, в липні брали участь в Ізюм-Барвінківській операції, а в серпні-вересні в Донбаській операції. Розвиваючи наступ по Дніпру, з'єднання армії разом з іншими військами Південно-Західного фронту 14 жовтня 1943 року звільнили місто Запоріжжя, потім форсували Дніпро південніше Дніпропетровська і оволоділи плацдармом на його правому березі.

В 1944 році частини і підрозділи армії брали участь в звільненні Одеси. Як відмічено в документах ставки Верховного головного командування, 8-ма армія внесла «неоціненний вклад у звільнення України». В 1945 році частини і підрозділи 8-ї армії форсували Віслу, штурмували Познань і Кюстрин, а потім взяли участь в Берлінській операції.

Холодна війнаРедагувати

Після війни 8-ма гвардійська армія дислокувалась в НДР. В 1968 році армія була нагороджена орденом Леніна «за великі заслуги, проявлені в боях по захисту Радянської Батьківщини, успіхи в бойовій та політичній підготовці і у зв'язку з 50-річчям Радянської Армії і Військово-Морського флоту». У тому ж році частини і підрозділи 8-ї гв. ЗА брали участь в операції «Дунай», при вторгненні військ Варшавського договору до Чехословаччини.

Розпад СРСРРедагувати

Невдовзі після розпаду СРСР, армія в лютому 1993 року була виведена з НДР в Північно-Кавказький військовий округ, і увійшла до складу Збройних сил РФ як 8-ма загальновійськова армія.

КомандуванняРедагувати

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Руденко Н. М. Восьма гвардійська армія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 639. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Чуйков В. И. Начало пути. — М.: Воениздат, 1959.
  • Чуйков В. И. В боях за Украину. — Киев: Политиздат Украины, 1972. — 192 с.
  • Чуйков В. И. Гвардейцы Сталинграда идут на Запад. — М.: Советская Россия, 1972.
  • Чуйков В. И. Конец третьего рейха. — М.: Советская Россия, 1973.
  • Чуйков В. И. Сражение века. — М.: Советская Россия, 1975.
  • Чуйков В. И. От Сталинграда до Берлина. — М.: Сов. Россия, 1985. — 704 с., карты. (Военные мемуары).
  • Вайнруб Н. Г. Эти стальные парни. Повесть о пережитом. — Киев: Молодь, 1972. — 280 с.
  • Дмитриев С. Н. Советские войска в Германии 1945—1994. — М.: Молодая гвардия, 1994. — ISBN 5-235-02221-1
  • (рос.) «Восьмая гвардейская армия» // Великая Отечественная война 1941—1945: энциклопедия / главный редактор генерал армии, профессор М. М. Козлов. — М.: Советская энциклопедия, 1985. — С.183
  • (рос.)Морозов А. В., «39-я Барвенковская» — М.: Воениздат, 1981.
  • (рос.)Дмитриев С. Н., «Советские войска в Германии 1945—1994». — М.: Молодая гвардия[ru], 1994. — ISBN 5-235-02221-1
  • (рос.)Ленский А. Г., Цыбин М. М., «Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР». Справочник. — СПб.: B&K, 2001. — ISBN 5-93414-063-9

ПосиланняРедагувати