6-та гвардійська танкова армія (СРСР)

військова частина

Шо́ста гварді́йська та́нкова а́рмія (6 гв. ТА) — гвардійська танкова армія у складі Збройних сил СРСР з 12 вересня 1944 по вересень 1945 та післявоєнний час на території Забайкалля та України. Створена 12 вересня 1944 шляхом перетворення 6-ї танкової армії у складі 2-го Українського фронту.

6-та гвардійська танкова армія СРСР
На службі12 вересня 1944 — червень 1945, 19451993
Країна СРСР Україна
Належність2-й Український фронт,
3-й Український фронт,
Забайкальський фронт,
Забайкальський військовий округ,
Київський військовий округ
Вид Червона армія, Радянська армія,
Збройні сили України
Типсухопутні війська
Роль танкова
Чисельністьармія
Війни/битвиНімецько-радянська війна
Дебреценська операція,
Будапештська операція,
Віденська операція,
Празька операція
Радянсько-японська війна
Хінган-Мукденська операція
Почесні найменуванняРадянська гвардія Орден Червоного Прапора
Командування
Визначні
командувачі
генерал-полковник танкових військ Кравченко А. Г.

Історія

ред.

Німецько-радянська війна

ред.

6 танкова армія була сформована на підставі директиви № 03001 Ставки ВГК від 20 січня 1944 у складі 1-го Українського фронту перед початком Корсунь-Шевченківської операції і мала у своєму складі 5-й гвардійський Сталінградсько-Київський танковий корпус та 5 механізований корпус.

22 лютого 1944 6 танкова армія була передана до складу 2-го Українського фронту і в березні-квітні 1944 брала участь в Умансько-Ботошанській операції.

12 вересня 1944 армія наказом Верховного Головнокомандувача № 0307 за зразкове виконання бойових завдань, героїзм, відвагу і мужність, виявлені особовим складом в боях з німецькими загарбниками була перетворена в 6 гвардійську танкову армію. Станом на 1 жовтня 1944 до складу армії входили 9-й гвардійський механізований, 5-й гвардійський танковий корпуса, 6-та самохідно-артилерійська бригада та окремі частини.

У жовтні 1944 війська 6 гв. ТА брали участь в Дебреценській наступальної операції (6-28 жовтня), після якої вийшла до резерву фронту. У грудні 1944 — січні 1945 в Будапештській наступальних операціях (29 жовтня 1944 — 13 лютого 1945).

17 березня 1945 6 гвардійська танкова армія передана 3-му Українському фронту і у його складі у взаємодії з 4-й та 9-й гвардійськими арміями 3-го Українського і 46-й армією 2-го Українського фронтів брала участь у Віденській операції, у ході якої після запеклих боїв 13 квітня 1945 оволоділа столицею Австрії — Відень.

17 квітня 6 гвардійська танкова армія була підпорядкована 2-му Українському фронту, у складі якого 26 квітня 1945 оволоділа м. Брно. У подальшому наступала на Оломоуц. У ході проведення Празької операції 9 травня 1945 вступила в столицю Чехословаччини — Прагу.

Всього в ході бойових дій у Європі об'єднання взяло участь у восьми військових операціях.

6 гвардійська танкова армія завершила Велику Вітчизняну війну 12 травня 1945 року, оволодівши містом Бероун та зустрівшись з частинами армії Сполучених Штатів Америки.

Радянсько-японська війна

ред.

Після передислокації влітку 1945 з Чехословаччини у Монгольську Народну Республіку 6 гвардійська танкова армія була підпорядкована Забайкальському фронту, для участі в проведенні операцій в горах Монголії та Китаю проти японської Квантунської армії. На початок війни з Японією до складу армії входили 5-й гвардійський танковий, 9-й гвардійський і 7-й механізовані корпуси, 36-та і 57-ма мотострілецькі дивізії, 202-га легка артилерійська бригада, інші з'єднання та частини.

Наступаючи у першому ешелоні фронту на Чанчунь, війська армії до кінця третього дня операції (11 серпня) подолали хребет Великій Хинган і вийшли на Центрально-Маньчжурську рівнину в районі Лубея. З 12 серпня армія головними силами успішно розвивала наступ на Мукден (Шеньян), а частиною сил — на Чанчунь. Швидкий вихід її з'єднань і частин до найважливіших районів Маньчжурії забезпечив розчленовування головного угруповання японської Квантунської армії і багато в чому сприяв її швидкої капітуляції.

З 8 серпня 1945 6 гвардійська танкова армія бере участь у Хінгано-Мукденській операції (9 серпня — 2 вересня) після розгрому японської Квантунської армії та 23 серпня 1945 вийшла до берегів Тихого океану в районі міст Порт-Артур та Дальній.

Післявоєнний час

ред.

З вересня 1945 по квітень 1957 року 6-та гвардійська танкова армія була перейменована в 6-ту механізовану та увійшла до складу Забайкальського військового округу, а з травня 1957 по квітень 1992 — до складу Київського військового округу.

З квітня 1992 до грудня 1993 року армія входила до складу Одеського військового округу (Південного оперативного командування) Збройних Сил України. Наприкінці 1993 року 6 гв. ТА переформовано на 6 армійський корпус ЗС України.

Склад

ред.

1988 рік

Командування

ред.

Нагороди

ред.

За заслуги, проявлені в боях із захисту Вітчизни, успіхи в бойовій підготовці Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1974 6 гвардійська танкова армія нагороджена орденом Червоного Прапора.

Днем формування військової частини вважається 20 січня 1944 року.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Радзиевский А. И. Танковый удар. — М.: Воениздат, 1977.
  • Ананьев И. М. Танковые операции в наступлении: По опыту Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. // — Москва, Воениздат, 1988, 456 с.
  • Великая Отечественная война 1941—1945 гг.: Действующая армия. — М.: Animi Fortitudo, Кучково ноле, 2005.
  • Сборник материалов по изучению опыта войны. № 11. март — апрель 1944. Танковые войска в обороне Курского плацдарма.