5 гривень (банкнота)

номінал банкнот незалежної України

5 гривень — українські банкноти, що вводилися в обіг Нацбанком України з 1996 року. Знаходиться в обігу разом з п'ятигривневими монетами. З 2018 року п'ятигривневі банкноти поступово вилучаються та замінюються в обігу монетами відповідного номіналу. Крім цього, цей номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.

5 гривень
Країна  Україна
Вартість 5 ₴
Висота 63 мм
Ширина 118 мм
Елементи захисту захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка
Тип паперу спеціальний тонований
Роки друку 1992—2015 (всі серії)
Лицьова сторона
Дизайн Богдан Хмельницький
Рік дизайну 2013
Зворотна сторона
Дизайн Іллінська церква
Рік дизайну 2013
CMNS: 5 гривень у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
Графічний ролик-розповідь про 5 гривень на YouTube

Історія

ред.

Банкноти УНР

ред.

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].

Сучасна Україна

ред.

У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[3]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[3].

Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[4]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[4].

Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 5-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — напочатку 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].

14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів, і 5-гривневі у тому числі. Монети номіналами 1 та 2 гривні були введено в обіг 27 квітня 2018 року, монети у 5 гривень — 20 грудня 2019 року, а монети у 10 гривень — 3 червня 2020 року[6][7]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку Нацбанк вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень[6]. З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[8][9]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[10].

Також, 2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[11][12].

5-гривневі банкноти третього покоління після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[6].

Опис випусків УНР

ред.

1919 року Директорія Української Народної Республіки надрукувала 5-гривневі банкноти[2]. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо наприкінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками[2].

Банкнота мала максимально спрощений дизайн, на ній зображалися лише: тризуб та пояснювальні написи. Вони містили підпис Директора Державної скарбниці та дволітерно-одноцифрову нумерацію[2].

Банкноти різних років випуску[13]
Зображення Підпис Розміри, мм Основний колір[14] Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску вилучення з обігу
    Г. Золотов
А. Середа
Г. Нарбут
100 × 60 Чорно-сірий Герб «Тризуб», Номінал Інформація державного казначейства 1919 5 липня
1919
Після
1921

Опис випусків сучасної України

ред.

Загальне оформлення

ред.

5-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Богдана Хмельницького (1596—1657) — політика, полководця і дипломата, провідника національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творця Української козацької держави та гетьмана Війська Запорозького; а реверс — зображення Іллінської церкви у селі Суботів (Черкаська область) — родинну усипальницю Хмельницького, побудованої у 1650-х роках[15].

Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[15].

Елементи захисту

ред.

Нацбанк випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[16]. Наявні елементи захисту на 5-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[17].

Елементи захисту 5-гривневих банкнот
Елементи захисту Перше покоління Друге покоління Третє покоління
Водяний знак Так Так Так
Захисна стрічка Так Так Так
Рельєфні елементи Так Так Так
Суміщений малюнок Ні Так Так
Райдужний друк Ні Ні Так
Антисканерна сітка Так Так Так
Кодоване латентне зображення Ні Ні Так
Мікротекст Так Так Так
Знак для сліпих Ні Так Так
Видимі захисні волокна Так Так Так
Невидимі захисні волокна Ні Так Так
Флуоресцентний номер Так Так Так
Магнітний номер Так Так Так
Прихований номінал Так Так Так
Флуоресцентний друк Так Так Так
Високий друк Так Так Так
Орловський друк Так Так Так
Оптично-змінний елемент Ні Ні Так


Деякі елементи захисту 5-гривневих банкнот:

Перелік випусків

ред.

Банкноти першого покоління

ред.

Банкноти цієї серії друкувалися канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр. Авторами ескізу банкнот є художники Василь Лопата й Борис Максимов[15].

Номер банкнот завжди починався з трійки. Розмежувати номери з підписами Володимира Матвієнка, Вадима Гетьмана чи Віктора Ющенка було неможливо, бо вони проставлялися на вже надрукованих банкнотах[18].

Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2003 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[15].

Перелік випусків 5-гривневих банкнот першого покоління
Підпис Зображення Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс друку випуску початку
вилучення
неплатіжності
    Володимир
Матвієнко
135 × 70 Темно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1992 2 вересня
1996
15 липня
2003
1 жовтня
2020
    Вадим
Гетьман
    Віктор
Ющенко

Банкноти другого покоління

ред.

Частина банкнот цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue» у 1994 і 1997 роках, а інша частина — Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) у 2001 році[15].

Одними із нововведень серії стало: з'явилася вживлена у папір захисна стрічка з повторюваним написом «5 гривень»; водяний знак у вигляді портрету Хмельницького, розташований у білому полі ліворуч купюри; знак для сліпих; суміщений малюнок[15].

Банкноти ввели в обіг 1997 року. З 2004 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[15].

Перелік випусків 5-гривневих банкнот другого покоління
Підпис Зображення Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс друку випуску початку
вилучення
неплатіжності
    Віктор
Ющенко
133 × 66 Блакитно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1994 1 вересня
1997
14 червня
2004
1 жовтня
2020
    Віктор
Ющенко
1997 1 вересня
1998
    Володимир
Стельмах
2001 5 березня
2001

Банкноти третього покоління

ред.

Банкноти цієї серії друкувалися у 2004, 2005, 2011, 2013 і 2015 роках[15]. Одними із нововведень серії стало: на аверсі, біля портрету Хмельницького, з'явився його родинний герб; водяний знак представлений, крім портрету Хмельницького, символом гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «5 ГРН», тризубом, і цифрою «5» у два рядки; кодоване латентне зображення[15].

Банкноти ввели в обіг 2004 року. З 2023 року банкноти почали поступово вилучатися[15].

Перелік випусків 5-гривневих банкнот третього покоління
Підпис Зображення Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс друку випуску початку
вилучення
неплатіжності
    Сергій
Тігіпко
118 × 63 Блакитно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 2004 14 червня
2004
1 січня
2023[9]
В обігу
    Володимир
Стельмах
2005 18 квітня
2005
    Сергій
Арбузов
2011 1 листопада
2011
    Ігор
Соркін
2013 1 червня
2013
    Валерія
Гонтарева
2015 1 липня
2015

Кількість банкнот в обігу

ред.

Станом на 1 квітня 2024 року в обігу в Україні перебувало 126,4 млн штук банкнот номіналом 5 гривень, що становить 4,7% від загальної кількості банкнот усіх номіналів.[19]

Примітки

ред.
  1. а б 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
  2. а б в г д «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 25 жовтня 2023
  3. а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
  4. а б Лопата, сучасна українська гривня та Чернігівщина cheline.com.ua 22 березня 2024
  5. Національний банк України — Гривня — Про банкноти — 5 гривень bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  6. а б в Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  7. Нова монета номіналом 10 гривень з'явиться в обігу в червні [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.] // Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України, 29 квітня 2020 р.
  8. Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року» zakon.rada.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  9. а б Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
  10. Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
  11. Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
  12. Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
  13. Банкноти України. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2008.
  14. Дмитро Харітонов. Українські паперові гроші (1917–2005). — Київ : Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.
  15. а б в г д е ж и к л Банкнота номіналом 20 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
  16. Національний банк України — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 6 листопада 2023
  17. Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
  18. 20 гривен 1992 года. Невідома Україна (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 27 грудня 2011.
  19. Готівковий обіг в Україні на 01 квітня 2024 року bank.gov.ua

Література

ред.
  • Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8

Посилання

ред.