П'ята дивізія Імперської армії Японії (яп. 大日本帝国陸軍第五師団) — піхотна дивізія Імперської армії Японії.

5-та дивізія
第五師団
Прізвисько дивізії — «Коропи» (鯉)
На службі 14 травня 1888 — 2 серпня 1945
Країна  Японська імперія
Вид  Імперська армія Японії
Тип Піхотна дивізія
1940 — моторизована)
Чисельність 25 000
У складі Південна армія, 2-га армія
Гарнізон/Штаб Хіросіма
Маньчжурія
Північний Китай
Південний Китай
Малайзія
острів Серам, Індонезія
Прізвиська «Коропи» (鯉)
Війни/битви 1-а японсько-китайська війна
Російсько-японська війна
Сибірський похід
Маньчжурський інцидент
2-а японсько-китайська війна
Війна на Тихому океані
Командування
Командувач (останній) Коборі Кіндзьо
Визначні
командувачі
Нодзу Доґан

Медіафайли на Вікісховищі

Сформована 1888 року у Хіросімі, Японія. Брала участь у першій японсько-китайській війні, японсько-російській війні, маньчжурському інциденті, сибірському поході, другій японсько-китайській війні та війні на Тихому океані. Розформована 1945 року в зв'язку з капітуляцією Японської імперії у Другій світовій війні

Також відома як дивізія «Коропи», назва якої походить від Хіросімського замку, так званого «замку коропів».

Історія ред.

5-а дивізія ІАЯ була сформована 14 травня 1888 року на основі Хіросімського гарнізону, заснованого 1873 року. Вона була однією з шести найстаріших армійських підрозділів Японії. До складу дивізії входили вихідці з регіону Тюґоку Західної Японії — префектур Хіросіма, Ямаґуті та Сімане. Головний штаб знаходився в Японії, в місті Хіросіма.

29 червня 1894 року 5-а дивізія увійшла до складу змішаної бригади генерал-майора Осіми Йосімаси і була відправлена на фронт однією з перших[1]. Ця бригада вступила в битву з китайськими військами імперії Цін на півдні Сеулу, в Кореї. Бій, який була першим зіткненням японських військ з іноземними після реставрації Мейдзі, тривав один день і завершився перемогою японців. Після цього дивізія у складі бригади Осіми брала участь в взятті Пхеньяну, переправі через річку Ялу і боях за порт Нючжан.

 
Битва за Пхеньян.

Під час повстання боксерів в Китаї 1900 року 5-а дивізія була основним військовим підрозділом 8-ми військових контингентів союзних держав, що брали участь у придушенні китайських бунтарів.

У 1904 році 5-а дивізія була прикріплена до 4-ї армії. З 24 серпня по 3 вересня вона брала участь у переможній битві при Лаояні, з 5 по 17 жовтня 1904 року — у битві на річці Шахе, яка завершилась нічиєю, а з 20 лютого по 10 травня 1905 року — у битві при Мукдені, що увінчалася перемогою Японії.[1]

Після підписання Портсмутського миру з Російською імперією, з 1911 по 1913 роки «хіросімські коропи» розквартировувалась в Маньчжурії.

1919 року 5-а дивізія взяла участь в антибільшовицькому визвольному поході на Сибір.

27 липня1937 року 5-а дивізія увійшла до складу японського Китайського гарнізону і вступила у Північний Китай. 31 серпня Китайський гарнізон було ліквідовано, а замість нього постав Північнокитайський фронт. 5-а дивізія перейшла в пряме підпорядкування цього фронту і брала участь в боях при Чахарі і захопленні міста Тайюань. 30 березня 1938 року вона увійшла до складу 2-ї армії і була кинута в битву за Сюйчжоу.

19 вересня 1938 року 5-а дивізію перевели в підпорядкування 21-ї армії для участі в завоюванні провінції Ґуандун в Південному Китаї. 29 листопада Хіросімський підрозділ перекинули знову до Північного Китаю, до складу 12-ї армії.

16 жовтня 1939 року 5-у дивізію вдруге перевели на китайський південь, прикріпивши до 21 армії, а після ліквідації останньої 9 лютого 1940 року, передали 22-й армії і відрядили на завоювання французької Індонезії.

 
Японські війська вступають в Сінґапур.

12 жовтня 1940 року, перед початком війни на Тихому океані, 5-а дивізія перейшла у пряме відомство Генерального штабу Збройних сил Японії і разом з 5-ю авіаційною групою проводила навчання з висадки на острові Кюсю. 6 листопада 1941 року дивізія увійшла до складу 25-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта Ямашіти Томоюкі і взяла участь у кампанії з завоювання Південно-Східної Азії.

8 грудня 1941 року «хіросімські коропи» блискавично висадилися в Таїланді, звідки рушили на визволення колонізованої британцями Малайзії. 11 січня 1942 року 5-а дивізія визволила Куала-Лумпур, а з 8 лютого по 15 лютого 1942 року вибила колонізаторів з Сінґапуру.[1]

Після цього вона допомагала у захопленні Філіппін, а до її складу були приєднані 9 піхотна бригада з 41-м піхотним полком.

З січня 1943 року 5-а дивізія підпорядковувалась 19-ї армії, а після ліквідації останньої 28 лютого 1945 була інкорпорована до 2-ї армії 8-го фронту.

Свій бойовий шлях дивізія скінчила на острові Серам в Індонезії. Дізнавшись про капітуляцію Японії по радіо, 15 серпня 1945 року дивізійний командир Ямада Сейіті вчинив самогубство.

Структура ред.

На 1888 рік:

  • 11-й піхотний полк
  • 21-й піхотний полк
  • 42-й піхотний полк
  • 5-й полк для спеціальний операцій
  • 5-й полк польової артилерії
  • 5-й інженерний полк
  • 5-й транспортний полк

На 1942 рік:

  • 9-а піхотна бригада
  • 11-й піхотний полк
  • 41-й піхотний полк
  • 21-а піхотна бригада
  • 21-й піхотний полк
  • 42-й піхотний полк
  • 5-й полк гірської артилерії
  • 5-й кавалерійський полк
  • 5-й інженерний полк
  • 5-й транспортний полк

З 1940 року 5-а дивізія була моторизована і мала в своєму складі 500 вантажних машин для перевезення артилерії. Частина особового складу мала мотоцикли, решта — велосипеди.

На 1945 рік:

  • 11-й піхотний полк
  • 21-й піхотний полк
  • 42-й піхотний полк
  • 5-й полк для спеціальний операцій
  • 5-й полк польової артилерії
  • 5-й інженерний полк
  • 5-й транспортний полк
  • Батальйон зв'язку
  • Батальйон обслуговування зброї
  • Санітарний батальйон
  • 2-й польовий шпиталь
  • 4-й польовий шпиталь
  • 2-й польовий шпиталь
  • Бухгалтерський батальйон

Командири ред.

 
Українською Японською Звання Термін
1
Нодзу Доґан 野津道貫 генерал-лейтенант 14.05.1888 — 29.11.1894
2
Оку Ясуката 奥保鞏 генерал-лейтенант 29.11.1894 — 14.10.1896
3
Ямаґуті Мотоомі 山口素臣 генерал-лейтенант 14.10.1896 — 17.03.1904
4
Уеда Арісава 上田有沢 генерал-лейтенант 17.03.1904 — 02.11.1904
5
Кіґосі Ясуцуна 木越安綱 генерал-лейтенант 02.11.1904 — 03.09.1909
6
Отані Кікудзо 大谷喜久蔵 генерал-лейтенант 03.09.1909 — 24.05.1915
7
Охара Цуто 小原伝 генерал-лейтенант 24.05.1915 — 06.08.1917
8
Фукуда Масатаро 福田雅太郎 генерал-лейтенант 06.08.1917 — 10.10.1918
9
Ямада Рюїті 山田隆一 генерал-лейтенант 10.10.1918 — 18.03.1919
10
Судзукі Сороку 鈴木荘六 генерал-лейтенант 18.03.1919 — 15.06.1921
11
Ямада Рікуцуй 山田陸槌 генерал-лейтенант 15.06.1921 — 06.08.1923
12
Кісімото Сікатаро 岸本鹿太郎 генерал-лейтенант 06.08.1923 — 28.07.1926
13
Макіта Цуюкі 牧達之 генерал-лейтенант 28.07.1926 — 10.08.1928
14
Хараґуті Хацутаро 原口初太郎 генерал-лейтенант 10.08.1928 — 01.08.1930
15
Терауті Хісаїті 寺内寿一 генерал-лейтенант 01.08.1930 — 09.01.1932
16
Ніномія Сіґехару 二宮治重 генерал-лейтенант 09.01.1932 — 05.03.1934
17
Коісо Куніакі 小磯國昭 генерал-лейтенант 05.03.1934 — 02.12.1935
18
Хаясі Кацура 林桂 генерал-лейтенант 02.12.1935 — 01.03.1937
19
Ітаґакі Сейсіро 板垣征四郎 генерал-лейтенант 01.03.1937 — 25.05.1938
20
Андо Рікіті 安藤利吉 генерал-лейтенант 25.05.1938 — 09.11.1938
21
Імамура Хітосі 今村均 генерал-лейтенант 09.11.1938 — 09.03.1940
22
Накамура Акето 中村明人 генерал-лейтенант 09.03.1940 — 15.10.1940
23
Мацуї Такуро 松井太久郎 генерал-лейтенант 09.03.1940 — 11.05.1942
24
Ямамото Цукаса 山本務 генерал-лейтенант 11.05.1942 — 02.10.1944
25
Ямада Сейіті 山田清一 генерал-лейтенант 02.10.194415.08.1945
26
Коборі Кіндзьо 小堀金城 генерал-майор 15.08.1945

Примітки ред.

  1. а б в Інтернет-словник Імперських армії та флоту Японії. Архів оригіналу за 8 травня 2009. Процитовано 26 липня 2008.

Джерела та література ред.

  • 別冊歴史読本 戦記シリーズNo.32 太平洋戦争師団戦史』, 新人物往来社, 1996.
  • 近現代史編纂会 編 『陸軍師団総覧』, 新人物往来社, 2001.
  • Madej, W. Victor, Japanese Armed Forces Order of Battle, 1937–1945 [2 vols] Allentown, PA: 1981

Посилання ред.