Вікіпедія

Пхеньян

найбільше місто, столиця Північної Кореї (КНДР)

Координати: 39°02′ пн. ш. 125°45′ сх. д. / 39.033° пн. ш. 125.750° сх. д. / 39.033; 125.750

Пхенья́н (Ханча: 平壤直轄市; Хангиль: 평양 직할시, P'yŏngyang, вимова [pʰjʌŋ.jaŋ]) — столиця Північної Кореї, розташована на березі річки Тедонган (за 89 км від його гирла), яка впадає в Жовте море. Офіційне населення міста не розголошується, останні дані станом на 1993 рік дають дані у 2 741 260 мешканців, за оцінками Chongryon, японської про-північнокорейської організації, станом на 2003 рік воно становило близько 3,8 млн. Місто було виділено в окрему адміністративну одиницю з провінції Пхьонан-Намдо (Південний Пхьонан) у 1946 році, зараз це місто прямого підпорядкування (Chikhalsi), на такому ж рівні, як провінції Північної Кореї.

Пхеньян
Ханча: 平壤直轄市
Хангиль: 평양 직할시
Макк'юн-Райсшауер: P'yŏngyang Chikhalsi
Нова романізація: Pyeongyang Jikhalsi
Вид Пхеньян
Вид Пхеньян
Країна Північна Корея
Регіон Пхьонандо (P'yŏngan-do)
Адміністрація Місто прямого підпорядкування
Адм. поділ 19 районів (kuyŏk), 4 округів (kun)
Засноване 2 333 до н.е. як Wanggŏmsŏng
Висота над р.м. 27 м 
Населення (1993)
 - Усього 3,222,000
Розташування Пхеньян
Розташування міста на мапі Північної Кореї
Розташування міста на мапі Північної Кореї
Мапа

Історія

ред.

У IV ст. була побудована фортеця Пхеньян.

З 427 до 668 рр. — столиця давньокорейської держави Когурьо. Стає одним з найважливіших центрів торгівлі та промисловості півострова.

З 1945 року спочатку тимчасова столиця, а з 1948 року — постійна. Під час Корейської війни (1950—1953) Пхеньян було майже повністю зруйновано.

Географія

ред.
 
Космічний знімок Пхеньяна (22 серпня 2007, супутник LandSat-5)

Пхеньян розташовано у західно-центральній частині Північної Кореї. Місто розташоване на плоскій рівнині за 50 кілометрів на схід від Корейської затоки Жовтого моря. Річка Тедонган тече на південний захід через місто в бік Корейської затоки. Пхеньянська рівнина, де місто розташоване, є однією з двох великих рівнин на західному узбережжі Корейського півострова, інша рівнина — Чанен. Обидві мають площу близько 500 квадратних кілометрів[1]

Клімат

ред.

У Пхеньяні вологий континентальний клімат (Dwa за класифікацією кліматів Кеппена) або мусонний клімат (за класифікацією Алісова). Середня температура січня становить -5,8 °C, липня — +24,7 °C. Опадів у рік випадає 940 мм.

Взимку холодні, сухі вітри приносять у Пхеньян холод з Сибіру. Температура нижче нуля спостерігається в період з листопада по початок березня. Зима звичайно набагато сухіша, ніж літо, а сніг випадає в середньому на 37 днів.

Перехід з холодної, сухої зими на тепле, вологе літо відбувається доволі швидко в період з квітня по початок травня, у кінці жовтня і листопаді спостерігається різке повернення до зимових умов. Літо зазвичай жарке і вологе, що обумовлено дією східноазійського мусону з червня по серпень.


Клімат (1971–2000, 1907–2016)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 11,0 15,9 22,5 29,3 35,2 37,1 37,2 36,7 34,6 28,9 23,2 14,3 37,2
Середній максимум, °C −0,8 2,4 8,9 17,1 22,6 26,7 28,6 28,9 24,7 18,2 9,4 1,7 15,7
Середня температура, °C −5,8 −2,7 3,6 11,0 16,8 21,6 24,7 24,7 19,5 12,5 4,6 −2,8 10,7
Середній мінімум, °C −10,7 −7,8 −1,8 4,9 10,9 16,5 20,7 20,5 14,3 6,7 −0,3 −7,2 5,6
Абсолютний мінімум, °C −28,5 −23,4 −18,8 −4,5 1,4 7,0 12,3 12,3 2,7 −6,6 −19,9 −30,2 −30,2
Норма опадів, мм 12.2 11.0 24.7 49.9 72.2 90.3 275.2 212.8 100.2 39.9 34.9 16.5 939.8
Кількість сонячних годин 184 197 231 237 263 229 181 204 222 214 165 165
Кількість днів з опадами 5,2 4,2 5,1 6,7 8,1 8,7 14,4 11,0 7,2 6,1 7,3 5,9 89,9


Вологість повітря, % 74 71 66 63 66 70 80 78 74 72 72 73 72

Адміністративний поділ

ред.
 
Вулиця Чанван (Пхеньян).

Економіка

ред.

Транспорт

ред.

Діє метрополітен (дві лінії), є мережа тролейбусних і трамвайних маршрутів.

Аванпортом Пхеньяна на Жовтому морі є Нампхо.

Туризм

ред.

Визначні місця

ред.
 
Монумент заснування Трудової партії Кореї. Серп символізує селян, молот — робітників, пензлик — трудову інтелігенцію.

Під час Корейської війни (1950–1953) місто сильно постраждало і згодом було практично повністю перебудоване. Нове планування передбачало ширші вулиці, велику кількість пам'ятників і монументальних споруд. Архітектура міста багато в чому нагадує архітектуру радянського типу.

Найвища будівля в місті — готель Рюген висотою 332 м (105 поверхів), загальна площа приміщень 360 тис. м2. Будівництво цього готелю, почате в 1987 році і припинене в 1990-ті роки, з 2008 року триває за участю іноземних компаній[2].

15 квітня 1961 року, з нагоди 49-річчя Кім Ір Сена відкрито монумент «Чхолліма» («кор. „Тисяча чи“ час»), за задумом скульпторів символізує волю народу до епохальних досягнень в області будівництва соціалізму, руху «темпами Чхолліма» до процвітання своєї Батьківщини. Висота монумента — 46 метрів, висота самої скульптури — 14 метрів. Коня осідлав робочий, що тримає в руках «Червоний лист» від Центрального Комітету Трудової партії Кореї, і селянка. Передні копита коня спрямовані в небо, а задніми як би відштовхується від хмар.

З нагоди 70-річчя Кім Ір Сена у квітні 1982 року було відкрито Тріумфальну арку. Висота воріт — 60 метрів, ширина 52,5 метра. Висота арки — 27 метрів, ширина — 18,6 метра. На воротах висічені слова «Пісня про полководця Кім Ір Сена» і дати «1925» і «1945», що позначають рік «вступу Кім Ір Сена на шлях відродження Батьківщини» та рік його «тріумфального повернення на Батьківщину» після її звільнення від японців (15 серпня 1945 року).

Також до 70-річчя Кім Ір Сена на березі річки Тедонган було відкрито Монумент ідеям Чучхе (висота 170 метрів). На лицьовій і тильній стороні монумента знаходяться золоті літери, складені у слово «Чучхе». На вершині стовпа — смолоскип, висотою 20 метрів, який символізує «велике і немеркнуче торжество ідей чучхе». У темний час доби за допомогою підсвічування імітується вогонь. Перед стовпом стоїть 30-метрова скульптурна група: робітник з молотом, селянка з серпом і інтелігент з пензлем. Перехрещені молот, серп і пензель є емблемою Трудової партії Кореї. На задній стороні постаменту у ніші знаходиться стіна, зібрана з більш ніж двохсот мармурових і гранітних плит, надісланих главами багатьох країн світу та відомими політичними діячами.

Одне з найвідоміших місць у Пхеньяні — площа імені Кім Ір Сена. Тут проводяться паради Корейської Народної Армії, демонстрації, масові гімнастичні і танцювальні вистави у дні державних свят.

В самому центрі Пхеньяну, на пагорбі Мансі (де раніше знаходилася Пхеньянська фортеця) розташований монументальний скульптурний ансамбль, так званий «Великий монумент», відомий насамперед 70-метровою скульптурою Кім Ір Сена, відкритою у квітні 1972 року з нагоди його шістдесятиріччя. Цікаво, що Кім Ір Сен вказує рукою «у світле завтра», на південь, у бік Сеула. За бронзовою статуєю знаходиться Музей Корейської Революції[ru], відкритий у тому ж році, на стіні якого зображено величезне мозаїчне панно гори Пектусан. Його довжина 70 метрів, висота — близько 13. Панно символізує революційні традиції, так як на горі Пекту, розташованій на кордоні з Китаєм, за переказами, знаходилася Ставка командування, де в роки антияпонської боротьби жив і працював Кім Ір Сен.

У 2012 році «Великий монумент» зазнав капітальної перебудови. Пам'ятник Кім Ір Сена «переодягнули» з френч шинелі в костюм з краваткою і пальто, вираз обличчя зі спокійного змінили на усміхнене, з'явилися окуляри. Оновлений монумент уособлює постарілого Кім Ір Сена. По ліву руку від статуї Кім Ір Сена з'явився новий монумент трохи менше — пам'ятник його покійному синові Кім Чен Іру, який також життєрадісно усміхається. Урочисте відкриття відбулося 13 квітня 2012 року, напередодні дня народження Кім Ір Сена — одного з найважливіших свят в КНДР.

У Пхеньяні також розташовані кілька Веж безсмертя — обелісків, встановлених у пам'ять про Кім Ір Сена і Кім Чен Іра по всій Північній Кореї і за її межами. Монументи розташовуються на вулицях Кумсон, Синні, Сесаллим і Кванбок.

Інші відомі архітектурні пам'ятки Пхеньяна — монумент на честь заснування Трудової партії Кореї, Монумент «Визволення», побудований після Другої світової війни, і Арка Возз'єднання.

Культура

ред.

Великий театр, який побудовано у поєднані сучасного стиля з елементами корейської традиційної архітектури.

Освіта

ред.

Відомі уродженці

ред.

Відомі жителі

ред.

Міста-побратими

ред.

Пхеньян має три міста-побратима:

Галерея

ред.
 
Панорама

Примітки

ред.
  1. ↑ Country Study, 2009, с. 63.
  2. ↑ Олег Кирьянов. Іноземні інвестори хочуть завершити найбільший довгобуд Північної Кореї [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] // rg.ru (Перевірено 15 липня 2010)

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Андрей Ланьков: Северная Корея: вчера и сегодня. Восточная литература, Москва, 1995
  • Guy Delisle: Pyongyang: A Journey in North Korea. Drawn & Quarterly, 2005, ISBN 1-896597-89-0(англ.)
  • Chris Springer: Pyongyang: The Hidden History of the North Korean Capital. Saranda Books, 2003, ISBN 963-00-8104-0(англ.)
  • Arno Maierbrugger: Nordkorea-Handbuch. Unterwegs in einem geheimnisvollen Land. Trescher, Berlin, 2004, ISBN 3-89794-039-6(нім.)

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пхеньян


  Це незавершена стаття з географії КНДР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пхеньян&oldid=43362258