Сейсіро Ітагакі

Сейсіро Ітагакі (яп. 板垣 征四郎; 21 січня 1885, Моріока — 23 грудня 1948, Токіо) — японський воєначальник, генерал, міністр армії.

Сейсіро Ітагакі
яп. 板垣征四郎
Народився	21 січня 1885(1885-01-21) Моріока, Префектура Івате, Японська імперія
Помер	23 грудня 1948(1948-12-23) (63 роки) В'язниця Суґамо, Токіо, Японія ·повішення
Поховання	Префектура Айчі
Країна	Японія
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	Військова академія армії Японії
Знання мов	японська
Учасник	Російсько-японська війна, Японсько-китайська війна, Друга світова війна і Operation Tideraced
Роки активності	1904 — 1945
Посада	міністерство війни
Військове звання	генерал
Нагороди	Орден німецького орла
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

В 1904 році закінчив військову академію. Учасник Російсько-японської війни. В 1924/26 роках — військовий аташе в Китаї, після повернення в Японію в 1926/27 роках займав різні посади в генштабі, після чого був призначений командиром розквартированої в Китаї 33-ї піхотної бригади 10-ї дивізії. В 1928 році був призначений командиром 33-го піхотного полку Квантунської армії.

З 1931 року — начальником розвідувального відділу Квантунської армії, і на цій посаді став одним із учасників японського вторгнення в Маньчжурію. В 1932/34 роках також був військовим радником у Маньчжоу-го, в 1934 році став заступником начальника штабу, в 1936 році — начальником штабу Квантунської армії.

В 1937/38 роках, на ранніх стадіях Японо-китайської війни, Ітагакі командував розміщеною в Китаї 5-ю дивізією, яка відіграла головну роль у битві за Пекін-Тяньцзінь, Чахарській операції та битві за Тайюань, проте в ході битви при Сюйчжоу атака його дивізії була відбита під час битви при Таєрчжуані, що не дало можливості прийти на допомогу 10-ї дивізії Ренсуке Ісогаї.

В 1938 році був відкликаний в Японію і призначений міністром армії. В 1939 році повернувся в Китай і очолив штаб Експедиційної армії, проте поразка японських військ в боях на Халхін-Голі завдала сильного удару репутації Ітагакі і він був переведений на тилову посаду командувача японськими військами в Кореї. В результаті погіршення загальної військової ситуації японські війська в Кореї були в 1945 році перетворені на 17-й фронт. В квітні 1945 був переведений на посаду командувача 7-го фронту в Сінгапурі. Після капітуляції Японії здався британським військам.

На Токійському процесі Ісагакі був визнаний винним за пунктами 1, 27, 29, 31, 32, 35, 36 та 54 і засуджений до страти. Ітагакі був повішений у токійській в'язниці Сугамо.

Нагороди

• Орден Вранішнього Сонця
  • 6-го класу (1 квітня 1906)
  • 2-го класу (29 квітня 1934)
  • 1-го класу (7 липня 1937)
• Медаль Російсько-японської війни 1904—1905 (1 квітня 1906)
• Орден Священного скарбу
  • 5-го класу (16 травня 1914)
  • 4-го класу (25 червня 1920)
  • 3-го класу (30 червня 1927)
  • 2-го класу (7 лютого 1934)
  • 1-го класу (8 травня 1937)
• Військова медаль 1914—1920 (1 листопада 1920)
• Орден Золотого шуліки
  • 3-го класу (29 квітня 1934)
  • 2-го класу (29 квітня 1940)
• Медаль Китайського інциденту 1931 (29 квітня 1934)
• Медаль Китайського інциденту 1937 (29 квітня 1940)

Інші країни

• Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію (Маньчжурська держава)
• Орден Заслуг німецького орла, великий хрест в золоті (27 лютого 1940)

Література

• ИТАГАКИ Сэйсиро // Япония от А до Я. Популярная иллюстрированная энциклопедия. (CD-ROM). — М.: Directmedia Publishing, «Япония сегодня», 2008. — ISBN 978-5-94865-190-3.

Посилання

• Біографія. [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Нагороди Ітагакі. [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]