353-тя піхотна дивізія (Третій Рейх)
353-тя піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 353. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни.
| 353-тя піхотна дивізія (Третій Рейх) 353. Infanterie-Division | |
|---|---|
(1._Version).svg) Емблема 353-ї піхотної дивізії вермахту | |
| На службі | 5 листопада 1943 — 21 квітня 1945 |
| Країна | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність | .svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип | піхота |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі | Див. Командування |
| Війни/битви | Друга світова війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал-лейтенант Пауль Мальманн |
| Знаки розрізнення | |
| Емблема 353-ї піхотної дивізії вермахту (варіант) | (2._Version).svg){kind=small} |
Історія з'єднання
ред.353-тя піхотна дивізія була сформована 5 листопада 1943 року як дивізія 21-ї хвилі мобілізації вермахту на території Бретані за наказом командувача 7-ї польової армії з особового складу розформованої 328-ї піхотної дивізії, знищеної під час боїв на Східному фронті. 353-тя піхотна дивізія спочатку складалася з 941-го, 942-го і 943-го гренадерських полків, 353-го фузилерного батальйону дивізії, 353-го артилерійського полку та дивізійних частин і підрозділів забезпечення та підтримки. Кожен з гренадерських полків спочатку складався з двох батальйонів. Гренадерські полки, з яких були зібрані батальйони, були 548-м і 569-м (раніше 328-ма піхотна дивізія), 754-м і 755-м (раніше 334-та піхотна дивізія), 581-м (раніше 306-та піхотна дивізія) і 671-м (раніше 371-ша піхотна дивізія) гренадерськими полками. Першим командиром дивізії був генерал-лейтенант Пауль Мальманн.
Дивізія була розгорнута для берегової оборони в Бретані у складі 7-ї армії. З метою недопущення мобільності дивізії — вона перебувала у прямому підпорядкуванні головнокомандувача військ «Захід» в ролі стратегічного резерву — з'єднанню не визначалася конкретна прибережна смуга, але частини дивізії використовувалися для посилення інших ділянок у разі необхідності. Це було зроблено таким чином, щоб ці частини можна було вивести без попередньої заміни іншими силами. У січні 1944 року 353-й артилерійський полк зайняв вогневі позиції, які дозволяли вести вогонь в разі висадки ворожого морського десанту. Артилерійський дивізіон, розміщений на правому фланзі, був розташований приблизно за 50 кілометрів на схід від Морле, тоді як дивізіон, розміщений на лівому фланзі, був розташований в бухті Дуарнене.
Після висадки 6 червня 1944 року (операція «Нептун») військ союзників на територію Франції 353-тя піхотна дивізія активно діяла на щойно відновленому Західному фронті. У липні Мальманна змінив на посаді командира дивізії Еріх Мюллер. У серпні 1944 року дивізія опинилася в пастці у Фалезькому мішку разом із більшою частиною 7-ї армії. Тут підрозділи дивізії билися у складі LXXXIV армійського корпусу генерала Дітріха фон Хольтіца разом із 243-ю та 275-ю піхотними дивізіями, 2-ю та 17-ю танковими дивізіями СС, Навчальною танковою дивізією, 5-ю та 91-ю авіапольовими дивізіями Люфтваффе.
Залишки дивізії були оновлені поблизу Тріра в листопаді 1944 року шляхом додавання XX польового батальйону Люфтваффе, батальйону «Гартен», 313-го резервного/навчального батальйону, 547-го батальйону безпеки і батальйону Landesschützen II./12 як нового фузилерного батальйону дивізії.
З грудня 1944 по січень 1945 року 353-тя піхотна дивізія діяла у складі LXXXI армійського корпусу, обороняючись в укріпленнях лінії «Зігфріда», де 2 грудня вона здійснила велику контратаку, яку врешті-решт ледве відбили американці, головним чином завдяки своій артилерії.
Зрештою 353-тя піхотна дивізія опинилася в пастці в Рурському мішку, звідки приблизно у квітні 1945 року особовий склад переважно потрапив в американський полон.
Райони бойових дій
ред.Командування
ред.Командири
ред.- генерал-лейтенант Пауль Мальманн (20 листопада 1943 — липень 1944)
- генерал-майор Еріх Мюллер (нім. Erich Müller) (липень — серпень 1944)
- оберст Тім (нім. Thieme) (серпень 1944)
- генерал-лейтенант Пауль Мальманн (серпень 1944 — 15 лютого 1945)
- оберст Курт Гуммель (нім. Kurt Hummel) (15 лютого — 21 квітня 1945)
Підпорядкованість
ред.| Час | Корпус | Армія | Група армій (округ) |
Штаб |
|---|---|---|---|---|
| 1943 | ||||
| листопад | LXXIV ак | 7 А | Група армій «D» | Бретань |
| 1944 | ||||
| січень | LXXIV ак | 7 А | Група армій «D» | Бретань |
| березень | XXV ак | 7 А | Група армій «D» | Бретань |
| травень | XXV ак | 7 А | Група армій «B» | Бретань |
| червень | LXXIV ак | 7 А | Група армій «B» | Кемпер/Сужеаль |
| липень | LXXXIV ак | 7 А | Група армій «B» | Нормандія |
| 18 серпня | II пк | 7 А | Група армій «B» | Сен-Ло |
| серпень | LXXXI ак | 5 ТА | Група армій «B» | Бельгія |
| вересень | LXXXVIII ак | 1 ПА | Група армій «B» | Маастріхт |
| жовтень | LXXX ак | 7 А | Група армій «B» | Трір |
| листопад | LXXX ак | 7 А | Група армій «B» | Меннінген |
| 1944 | ||||
| січень | LXXXI ак | 15 А | Група армій «B» | Гладбах |
| лютий | LVIII тк | 15 А | Група армій «B» | Дюрен |
| квітень | LVIII тк | 5 ТА | Група армій «B» | Рейн |
Склад
ред.| 1944[1] |
|---|
| 941-й гренадерський полк |
| 942-й гренадерський полк |
| 943-й гренадерський полк |
| 353-й артилерійський полк |
| 353-й фузилерний батальйон |
| 353-й протитанковий дивізіон |
| 353-й інженерний батальйон |
| 353-й запасний батальйон |
| 353-й дивізійний батальйон зв'язку |
| 353-тє дивізійне управління постачання |
Див. також
ред.Посилання
ред.- 353. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
- 353.INFANTERIE-DIVISION
- 353.INFANTERIE-DIVISION — UNIT HISTORY
- 353. Infanterie-Division
- German 353.Infanterie division
Література
ред.- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 291st-999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 9-780-811-73-43-70. (англ.)
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945, Band 8: Die Landstreitkräfte Nr. 201—280. 2. Auflage, Osnabrück 1973
Примітки
ред.- Виноски
- Джерела