26-та артилерійська бригада (Україна)
26-та артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича (26 АБр, в/ч А3091, пп В3231) — з'єднання артилерійських військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Базується в місті Бердичів Житомирської області. Входить до складу оперативного командування «Північ».
| 26 артилерійська бригада | |
|---|---|
.svg) Нарукавний знак бригади | |
| Засновано | 5 липня 2004 |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип |  Ракетні війська та артилерія |
| У складі | ОК «Північ» |
| Базування | Житомирська область, м. Бердичів |
| Оборонець | генерал-хорунжий Дашкевич Роман Іванович |
| Гасло | Ultima ratio |
| Війни/битви | Російська агресія проти України |
| Нагороди |  |
| Знаки розрізнення | |
| Польовий нарукавний знак | .svg) |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Бригада носить почесну назву на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича — військового і політичного діяча Української Народної Республіки, одного із засновників української артилерії.
Історія
ред.Артилерійська бригада була сформована 5 липня 2004 року на підставі директиви Міністра оборони України № 312/1/014 від 18 червня 2004 року на базі 62-ї окремої механізованої бригади, яка в свою чергу була сформована на базі 119-го навчального центру.
Частина ввібрала в себе традиції та досвід багатьох артилерійських частин 8-го армійського корпусу. Своїх фахівців в частину направили розформовані 961-й реактивний артилерійський полк з Фастова, який сформував реактивний артилерійський дивізіон (в 2008 році переозброєний та переформований в 2-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон), 188-ма артилерійська бригада великої потужності з Ємільчиного, яка сформувала 3-й гарматний самохідно-артилерійський дивізіон, 761-й розвідувальний артилерійський полк (місто Сміла), який сформував дивізіон артилерійської розвідки, та бригадна артилерійська група 62-ї окремої механізованої бригади, яка формувала 1-й гаубичний самохідно-артилерійський та протитанковий артилерійський дивізіони.
Враховуючи високі досягнення, показані протягом 2004—2008 років, 26-й артилерійській бригаді Президентом України — Верховним Головнокомандувачем ЗС України Віктором Ющенком присвоєно почесне найменування «Бердичівська».
Російсько-українська війна
ред.У кінці лютого 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму. Від середини березня 2014 року підрозділи бригади перебували в районі Криму.[1][2] В березні-квітні бригада направила на полігон по дивізіону САУ 2С5 «Гіацинт-С» та 2С19 «Мста-С», де вони проходили злагодження разом з іншими бригадами. Через недотримання техніки безпеки, згоріло дві САУ 2С19.[3]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
1. 2С19 «Мста-С» і 2С3 «Акація» у Торезі // 21 липня 2014 |
11 листопада 2014 року бригада отримала відновлені гарматні комплекси «Гіацинт» і «Піон» та розпочала тренувальні стрільби на полігоні.[4] До січня 2015 року 5-й дивізіон бригади, озброєний «Гіацинтами», перейменований на 191-й гарматний самохідно-артилерійський дивізіон, вже у складі новоствореної 43-ї окремої артилерійської бригади[5].
6 травня 2019 року, на перше відзначення Дня піхоти, бригада отримала почесну назву на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича.[6] 6 липня 2019 року вручено стрічку до бойового знамена з почесною назвою.[7]
У серпні 2019 року 732-га артилерійська база озброєння передала у подальше використання бригаді комплекс командирських машин управління вогнем артилерії 1В12.[8]
У жовтні 2022 року стало відомо, що бригада використовує польські гаубиці AHS Krab[9]. Також на озброєння бригади надійшли німецькі САУ PzH 2000[10].
Структура
ред.Цей розділ не містить посилань на джерела. (січень 2023) |
- управління (в т.ч. штаб)
- 1-й гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С19 «Мста-С»)
- 2-й гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С19 «Мста-С»)
- 3-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С5 «Гіацинт-С»)
- 4-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С5 «Гіацинт-С»)
- протитанковий артилерійський дивізіон (2 батареї МТ-12 «Рапіра», 1 батарея 9П149 «Штурм-С»)
- дивізіон артилерійської розвідки
- батальйон охорони (14 окремий мотопіхотний батальйон)
- ремонтна рота
- рота матеріального забезпечення
- взвод БПЛА
- оркестр бригади
- медичний пункт[11][відсутнє в джерелі]
Командування
ред.- полковник Клочко Анатолій Олександрович (2004 — 2005)
- полковник Горбильов В'ячеслав Юрійович (2005 — 2011)
- полковник Маліновський Андрій Володимирович (2011 — 2018)
- полковник Гаспарян Андраник Георгійович (2018 — 2022)[12]
- полковник Марценюк Сергій Михайлович (з 2022)[13]
Символіка
ред.
29 липня 2019 року стало відомо, що начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Руслан Хомчак затвердив низку нарукавних емблем частинам та установам ЗС України, які розробляла спеціальна ініціативна група[14][15].
22 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[16].
Оснащення
ред.Бригада має на озброєнні польські САУ «Краб»[17].
Втрати
ред.- Верещак Віктор Олександрович, 13 травня 2014, сержант.
- Жабенко Юрій Леонідович, 8 серпня 2014, солдат.
- 14 серпня 2014; молодщий сержант Дубик Петро Борисович
- Вовк Іван Михайлович, сержант, Загинув 8 січня 2015 р. під час обстрілу.
- Чеславський Володимир Едвардович, старшина, Трипілля Артемівського району, 26 січня 2015[18]
- Тащук Віталій Степанович, солдат, 11 липня 2015[19]
- Борозенець Дмитро Анатолійович, молодший сержант, Никифорівка, 2 вересня 2015
- Борильченко Євген (Євгеній) Володимирович, сержант, 14 вересня 2015[20]
- Дементьєв Сергій Валерійович, старший солдат, 2 лютого 2016
- Рева Олександр Валерійович, солдат, 4 березня 2016
- Шмирін Сергій Васильович, сержант, 25 серпня 2017, помер від поліорганної недостатності[21].
- старший солдат Присяжний Олександр Олексійович, 1 липня 2018[22]
- Сергій Король, старший навідник самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону, помер 10 лютого 2023 року в одній з лікарень міста Дніпро від травм, отриманих напередодні під час виконання бойового завдання поблизу села Званівка Донецької області[23].
- Роман Жалівців, командир самохідного артилерійського дивізіону. Загинув 11 листопада 2022 року поблизу населеного пункту Чаплине Дніпропетровської області.[23]
- 9 жовтня 2023; старший солдат Васильченко Олександр Петрович
Примітки
ред.- ↑ PIDMOGA.INFO – Віктор Бойко. pidmoga.info (укр.). Процитовано 1 лютого 2018.[недоступне посилання]
- ↑ Невідкладної допомоги потребує поранений бердичівський артилерист Віктор Бойко | ТРК ВІК | Новини Бердичева. trkvik.tv. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
- ↑ Назустріч російському виклику. mil.in.ua. 7 Березня 2020. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
- ↑ Українські артилеристи на передовій отримали "Гіацинт" і "Піон". Українські Національні Новини (УНН). (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 5 травня 2017.
- ↑ «Естет» наводив, «Акула» цілив, і на донецьких териконах розквітали «Піони»… – ЗСУ інфо. zsu-info.com. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- ↑ Три бойові бригади ЗСУ отримали почесні найменування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 6 травня 2019. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
- ↑ 26-й бригаді вручили стрічку на прапор з почесним ім'ям. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 6 липня 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
- ↑ 26 бригада отримала модернізовані комплекси управління вогнем артилерії. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
- ↑ 26-ту артбригаду озброїли установками "KRAB". Мілітарний (укр.). Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ 26-та артбригада показала у дії САУ “PzH 2000”. Мілітарний. 26 жовтня 2022.
- ↑ Військова частина А3091
- ↑ АРТИЛЕРИСТИ ЗСУ ПОВЕРНУЛИСЯ З ПЕРЕДОВОЇ. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 3 листопада 2018.
- ↑ Мисливці за російською артою. як САУ "КРАБ" знищують окупантів на фронті| Невигадані історії
- ↑ Затверджені нові нарукавні знаки бойових підрозділів ЗСУ. https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2019.
- ↑ Генштаб затвердив нові нарукавні знаки для бойових підрозділів ЗСУ. https://novynarnia.com/. Новинарня. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 22 травня 2022 року № 356/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
- ↑ 26-ту артбригаду озброїли установками "KRAB". Мілітарний (укр.). Процитовано 25 вересня 2024.
- ↑ Чеславський Володимир Едвардович. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2017.
- ↑ Тащук Віталій Степанович. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 17 січня 2018. [Архівовано 2017-10-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ а б Своїх героїв пам’ятаємо. Бердичівський фаховий коледж промисловості, економіки та права (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
Посилання
ред.
- 8-й армійський корпус
- Військові частини Сухопутних військ за родами військ (Ракетні війська та артилерія) [Архівовано 17 вересня 2015 у Archive.is]
- Михайло Жихоров (22 грудня 2017). Бердичевские «боги войны». https://fraza.ua/. Фраза.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.(рос.)
- Ігор Зонов (5 листопада 2012). У 26-ї артилерійської бригади - професійне свято. https://rio-berdychiv.info/. РІО Бердичів. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
- Бердичівські артилеристи вивели в поле потужні гаубиці (дзеркало) // 8-й корпус, 27 травня 2013