Відкрити головне меню
1918 рік — кінець Великої війни. Авіація набуває все більшого значення в ході війни, але, в цілому, ще не є її визначальним фактором.
Основна стаття: Авіація.

1918 рік у авіації.

Зміст

ПодіїРедагувати

В межах Першої світової війниРедагувати

  • 5 січня — серія вибухів та швидке поширення пожежі на базі дирижаблів Імперського німецького ВМФ в данському місті Тондерні (дан. Tønder). Знищено чотири ангари та п'ять дирижаблів протягом п'яти хвилин. Загинуло чотири цивільних працівників, 10 військовослужбовців ВМФ та поранено 134 військового.
  • в ніч з 28 на 29 січня — перший, від 6 грудня 1917, наліт тринадцятьох німецьких бомбардувальників Gotha та двох Riesenflugzeug (дослівно — Гігантських літаків) на Сполучене Королівство. Шість Gotha повертаються через погану видимість — інші бомбардувальники атакують цілі в Англії.
  • 2 лютого — Імперська Повітряна Служба німецької армії, формує друге та третє винищувальні крила. Jagdgeschwader 2 об'єднує чотири винищувальні ескадрильї (нім. Jagdstaffel; скор. нім. Jastas): 12, 13, 15 і 19, з командиром Адольфом Риттером фон Тютчеком (нім. Adolf Ritter von Tutschek; 16 травня 1891—15 березня 1918). Чотири інші винищувальні ескадрильї — 2 «Boelcke», 26, 27 та 36, утворили Jagdgeschwader 3, на чолі з Бруно Лерцером (нім. Bruno Loerzer; 22 січня 1891—23 серпня 1960)[2].
  • 5 лютого — другий лейтенант Стівен В. Томпсон (англ. Stephen W. Thompson; 20 березня 1894 — 9 жовтня 1977), у складі 1-ї розвідувальної ескадрильї (англ. 1st Reconnaissance Squadron), здобув першу повітряну перемогу американських пілотів під час Першої світової війни.
  • в ніч з 16 на 17 лютого — чотири німецьких бомбардувальники Riesenfkugzeug здійснюють наліт на Лондон. Один з них намагається скинути 1000-кг авіабомбу на вокзал Лондон-Вікторія.
  • 12 квітня — відбувається останній наліт Цепелінів на Англію.
  • 9 травня — французький ас Рене Поль Фонк збиває шість німецьких літаків за один день[3].
  • в ніч з 19 на 20 травня — Німеччина здійснює найбільший авіаналіт на Сполучене Королівство від початку війни. В рейді беруть участь 38 бомбардувальників Gotha та три Riesenfkugzeug. Це останнє бомбардування Лондону під час Першої світової війни.
  • 11 серпня — британський пілот на Sopwith Camel, збив німецький флотський дирижабль L 53, який вів повітряну розвідку над Північним морем. Це перше успішне перехоплення літального апарату супротивника корабельним винищувачем.
  • 2 вересня — Імператорські ВМС Німеччини об'єднують п'ять морських ескадриль: 1, 2, 3, 4 та 5, щоб створити своє перше винищувальне авіакрило, на чолі з Готтаром Саксенбергом (нім. Gotthard Sachsenberg; 6 грудня 1891—23 серпня 1961). Це четвертий німецький Jagdgeschwader.
  • 12 вересня — 627 французьких і 611 американських літаків сконцентровано для бойових дій при Сен-Мієлі. На той час, це найбільша кількість літаків, зібраних для проведення однієї операції.
  • 16 вересня — здано в експлуатацію британський авіаносець «Аргус». Це перший у світі авіаносець із повною польотної палубою — від носа до корми.
  • 24 вересня — підполковник Королівських ВПС Річард Белл Девіс (англ. Richard Bell Davies) на Sopwith 1½ Strutter, виконує першу в історії посадку на «класичний» авіаносець HMS «Argus» у Ферт-оф-Форт.
  • 26 вересня — французький ас Рене Фонк, вдруге збиває шість німецьких літаків за один день.
  • вересень — союзники втратили 560 літаків, з яких 87 — американські. У західній історіографії, ця подія отримала назву — «Чорний вересень».
  • 3 жовтня — у Німеччині, на базі 23, 32, 34 та 35 ескадриль, створено Jagdgeschwader 5, з командиром Едуардом Ріттером фон Шлейхом. Це п'яте та останнє авіакрило, що формується під час Першої світової війни.
  • 11 листопада — кінець Першої світової війни.

Без точної датиРедагувати

  • пілотами літаків, вперше використовується парашут в бою.

Перший політРедагувати

  • січень —
    • Fokker D.VII, німецький винищувач, розроблено Райнгольдом Платцем (нім. Reinhold Platz) у компанії Fokker.
    • BAT FK22, британський винищувач-біплан виробництва компанії British Aerial Transport Company Limited (BAT).
  • лютий — Nieuport B.N.1, прототип британського одномісного винищувача-біплана виробництва Nieuport & General Aircraft.
  • 4 березня — Airco DH.10 Amiens, британський двомоторний середній бомбардувальник, розробки Джеффрі Де Хевілленда (англ. Geoffrey de Havilland).
  • 13 березня — Marinens Flyvebaatfabrikk M.F.4, норвезький біплан-гідролітак виробництва компанії Marinens flyvebaatfabrikk.
  • 21 березня — Curtiss HA, американський біплан-гідролітак, розроблено Curtiss Aeroplane and Motor Company.
  • березень —
  • квітень —
    • Junkers D.I, німецький моноплан винищувач та розвідувальний літак, спільне виробництво компаній Junkers та Fokker.
    • Avro 531 Spider, британський винищувач-біплан.
    • Westland Wagtail, британський винищувач-біплан.
  • 7 травня — американський військово-морський триплан Curtiss 18.
  • 15 травня — Packard-Le Père LUSAC-11, американський двомісний винищувач.
  • 22 травня — Handley Page V/1500, британський двомоторний нічний важкий бомбардувальник виробництва компанії Handley Page.
  • травень —
    • BAT FK23, британський винищувач-біплан виробництва компанії British Aerial Transport Company Limited (BAT).
    • Fokker D.VIII, німецький моноплан винищувач виробництва компанії Fokker.
  • 4 червня — Dornier D.I (також Dornier-Zeppelin D.I), німецький суцільнометалевий біплан-винищувач.
  • 6 червня — Fairey III, британський розвідувальний біплан.
  • 27 липня — Naval Aircraft Factory N 1, американський біплан-гідролітак.
  • 7 серпня — Blériot-SPAD S.20, французький винищувач.
  • 17 серпня — Martin MB-1, американський біплан-важкий бомбардувальник
  • 21 серпня — Nieuport-Delage NiD 29, французький винищувач виробництва компанії Nieuport.
  • серпень — Loening M-8, американський винищувач, виробництва компанії Loening Aeronautical Engineering (засновано в 1917), розроблено Гровером Лоенінгом (англ. Grover Loening).
  • 19 вересня — Sopwith Buffalo, британський броньований винищувач та розвідник.
  • 30 вересня — дирижабль C-класу ВМС США.
  • 2 жовтня — Kettering «Bug», американська експериментальна безпілотна «повітряна торпеда».
  • 11 листопада — Felixstowe F.4 Fury (також Porte Super-Baby), британський п'ятидвигунний літаючий човен-триплан.
  • 19 листопада — Marinens Flyvebaatfabrikk M.F.5, норвезький біплан-гідролітак, виробництва компанії Marinens flyvebaatfabrikk
  • листопад —
    • Westland Weasel, прототип британського двомісного винищувача та розвідувального літака.
    • Thomas-Morse MB-2, британський двомоторний біплан-винищувач виробництва компанії Thomas-Morse Aircraft.
  • грудень —
    • Avro 533 Manchester, британський двомоторний біплан розвідник і бомбардувальник, розроблено та виготовлено компанією Avro.

Прийнято на озброєння (розпочато експлуатацію)Редагувати

  • січень — Siemens Schuckert D.III, біплан-винищувач Повітряних сил Німеччини.
  • лютий —
    • Sopwith 5F.1 Dolphin, біплан-винищувач британського Королівського літаючого корпусу.
    • Vought VE-7, американський палубний винищувач-біплан. Розроблено компанією Lewis & Vought Corporation як тренувальний літак для ВПС США, згодом модифіковано для використання у морській авіації. Став першим винищувачем складі авіагрупи авіаносця «Ленглі».
  • квітень — Airco DH.9, одномоторний легкий бомбардувальник Королівських ВПС.
  • червень — Airco DH.9A, одномоторний легкий бомбардувальник Королівських ВПС.
  • серпень — Fokker D.VIII, моноплан-винищувач Повітряних сил Німеччини.
  • жовтень — Siemens-Schuckert D.IV, біплан-винищувач Повітряних сил Німеччини.
  • листопад — Airco DH.10 Amiens, британський двомоторний середній бомбардувальник Королівських ВПС.

Авіаційні рекордиРедагувати

  • 19 серпня — американський військово-морський триплан Curtiss 18 T-1, встановлює світовий рекорд швидкості у 232,32 км/год.
  • 18 вересня — американський військово-морський триплан Curtiss 18 T-1, пілотований Роландом Ролфсом (нім. Roland Rholfs), встановлює світовий рекорд висоти у 10 640 м.

АвіакатастрофиРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

НародилисяРедагувати

  • 26 лютого — Микола Дмитрович Гулаєв († 27 вересня 1985), льотчик-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу (1943; 1944), третій, з радянських асів, за кількістю збитих літаків під час німецько-радянської війни, генерал-полковник авіації.
  • 10 березня — Гюнтер Ралль, німецький пілот-ас, став третім винищувачем Люфтваффе за кількістю збитих ворогів.
  • 13 червня — Гельмут Лент (нім. Helmut Lent; † 7 жовтня 1944), німецький льотчик-ас нічної винищувальної авіації, здійснив 507 бойових вильотів, здобув 110 перемог, з них 103 нічних. Один з 27 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям‎, мечами та діамантами (1944).
  • 18 вересня — Віктор Васильович Талалихін († 27 жовтня 1941), військовий льотчик, заступник командира ескадрильї 177-го винищувального авіаційного полку 6-го винищувального авіаційного корпусу ППО, молодший лейтенант, Герой Радянського Союзу (1941, медаль № 347). Збив 6 літаків супротивника, одним із перших застосував нічний таран.

ПомерлиРедагувати

  • 9 січня — Макс Ріттер фон Мюллер (нім. Max Ritter von Müller; * 1 січня 1887), німецький льотчик-винищувач, один з найкращих асів Першої світової війни із 36 перемогами, збито в повітряному бою. Кавалер ордена Pour le Mérite.
  • 10 березня — Ганс Йоахім Баддек (нім. Hans-Joachim Buddecke; * 22 серпня 1890), німецький льотчик-винищувач Першої світової із 13 перемогами над літаками супротивника, збито в повітряному бою над Лансом.
  • 15 березня — Адольф Риттер фон Тютчек (нім. Adolf Ritter von Tutschek; 16 травня 1891), німецький льотчик-винищувач, командир Jagdgeschwader 2, один з найкращих асів Першої світової із 27 перемогами, збито в повітряному бою біля Бранкурту (Франція). Кавалер ордена Pour le Mérite.
  • 21 квітня — Манфред фон Ріхтгофен (нім. Manfred Albrecht Freiherr von Richthofen; * 2 травня 1892), німецький льотчик-винищувач, кращій ас Першої світової із 80 збитими літаками супротивника. Широко відомий на прізвисько «Червоний барон», вбитий в літаку пострілом із землі.
  • 19 травня — Джервейс Рауль Люфбери (англ. Gervais Raoul Lufbery; * 14 березеня 1885), американський льотчик-винищувач Першої світової із 17 збитими літаками супротивника (16 його повітряних перемог, здобуто під час служби у французьких ВПС). Загинув в повітряному бою над Мароном.
  • 24 травня — Йожеф Кіс (угор. Kiss József „Josl“, * 26 січня 1896), угорський льотчик Першої світової, здобув 19 повітряних перемог у лавах ВПС Австро-Угорщини. Збито під Ламоном в повітряному бою канадським льотчиком Джеральдом Бірксом (англ. Gerald Birks; 30 жовтня 1894—26 травня 1991, 21 повітряна перемога).
  • 1 червня — Родерік Даллас (англ. Roderic Dallas; * 30 липня 1891), австралійський льотчик-винищувач Першої світової із 51 збитими літаками супротивника.
  • 19 червня — граф Франческо Баракка (італ. Francesco Baracca; * 9 травня 1888), італійський льотчик-винищувач Першої світової із 34 збитими літаками супротивника. Вражено вогнем зенітної артилерії над пагорбом Монтеллло.
  • 21 червня — Гарольд Болтон Редлер (англ. Harold Bolton Redler; * 27 січня 1897), південно-африканський винищувач Першої світової, здобув 10 повітряних перемог. 15 березня 1918 збив німецького аса, першого командира Jagdgeschwader 2 — Адольфа Риттера фон Тютчека.
  • 9 липня — Джеймс МакКудден (англ. James McCudden; * 28 березня 1895), американський винищувач Першої світової, загинув від зіткнення літака з землею біля Оксі-ле-Шато.
  • 14 липня — Квентін Рузвельт (англ. Quentin Roosevelt; * 19 листопада 1897), американський винищувач Першої світової, загинув у повітряному бою над селищем Кулонж-Коан, молодший син президента Теодора Рузвельта.
  • 26 липня — Едвард Меннок (англ. Edward Corringham "Mick" Mannock; * 24 травня 1887), найвідоміший і самий результативний ас ВПС Великої Британії[Вин. 1].
  • 30 липня — Франк Лінк-Кроуфорд (нім. Frank Linke-Crawford; * 18 серпня 1893), льотчик-винищувач ВПС Австро-Угорщини, здобув 27 повітряних перемог, загинув у повітряному бою з італійськими винищувачами над Вальдобб'ядене.
  • 10 серпня — Еріх Левенгардт (нім. Erich Loewenhardt; * 7 квітня 1897), німецький винищувач, один з найкращих асів (3-те місце) Першої світової війни із 54 перемогами, кавалер ордена Pour le Mérite[Вин. 2].
  • 16 вересня — Моріс Боуа (фр. Maurice Boyau; * 8 травня 1888), французький льотчик часів Першої світової, зник безвісти над Марс-ла-Тур.
  • 27 вересня — Фріц Рюмей (нім. Fritz Rumey; * 3 березня 1891), німецький винищувач часів Першої світової із 45 збитими літаками супротивника, займає 5-е місце серед німецьких асів.
  • 29 вересня — Френк Лук (англ. Frank Luke; * 19 травня 1897), другий найуспішніший американський винищувач Першої світової із 18 перемогами, загинув від зіткнення літака з землею біля Оксі-ле-Шато.
  • 5 жовтня — Ролан Гаррос (фр. Roland Adrien Georges Garros; * 6 жовтня 1888), французький льотчик часів Першої світової, із 35 перемогами, збито в повітряному бою.
  • 28 жовтня — Мішель Койфард (фр. Michel Coiffard; * 16 липня 1892), французький льотчик часів Першої світової, здобув 34 повітряні перемоги.
  • 17 листопада — Гліб Васильович Алехнович (* 23 листопада 1886), російський льотчик, загинув під час катастрофи бомбардувальника «Ілля Муромець» при нез'ясованих обставинах.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Згідно з офіційним списком перемог, на рахунку Меннока 61 збитий літак, сам він стверджував, що 51, а в указі про нагородження Хрестом Вікторії вказано 50. Дані про 73 перемоги, вперше приведені у 1935 Айрою Джонсом, який служив з ним в одній ескадрильї. Біографія Меннока, складена у 1981, так само підтверджує 73 здобутих перемог. Однак, подальше дослідження Крістофера Шора вказує, що на рахунку Меннока дійсно 61 літак[4].
  2. Після виходу з повітряного бою, літак Левенгардта, в районі міста Шольн, зіткнувся із супроводжуючим його літаком Альфреда Венца (нім. Alfred Wenz), зламавши йому праву частину крила. Венц вистрибнув з парашутом і вдало приземлився. Еріх Левенгардт, також спробував вистрибнути, але парашут не розкрився і німецький ас загинув.