Відкрити головне меню

19-та Запорізька Червонопрапорна орденів Суворова і Кутузова ракетна дивізія (19 РД, в/ч 33874) — військове з'єднання в складі 43-ї ракетної армії РВСП Збройних сил СРСР.

19-та ракетна дивізія
На службі 1960 — 1999
Країна  СРСР →  Україна
Вид  Радянська армія
Тип РВСП
Чисельність дивізія
У складі 43-тя ракетна армія
Штаб  Україна, м. Хмельницький
Війни/битви Друга світова війна (7-ма артдивізія прориву)
Нагороди Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня

У 1999 році на базі дивізії було створено 1-шу ракетну дивізію Збройних сил України.

ІсторіяРедагувати

19-та ракетна дивізія сформована у грудні 1960 року на підставі директиви МО СРСР від 1 грудня 1960 року на базi 7-ї артилерійської Запорізької Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова дивізії прориву РВГК з передачею почесного найменування та нагород попередниці[1]. Штаб і один полк — у м. Гайсин Вінницької області, ще три полки — у Хмельницькому, Ярмолинцях та Вінниці.

Дивізія отримала на озброєння 42 ракети середньої дальності Р-12 та Р-14, які були як наземного (30 ракет), так і шахтного (12 ракет) базування, мали дальність польоту від 2 до 4,5 тисяч кілометрів.

З 1964 разом зі штабом дислокувалася у сел. Ракове (зараз — мікрорайон м. Хмельницький). Вже за рік після остаточного перебазування почалося переоснащення та підготовка до прийняття на озброєння нової міжконтинентальної ракети УР-100. Поява нових ракет викликала потребу сформувати у дивізії ще два полки, а також супутні технічні підрозділи.

У 1970 році для бойового забезпечення була сформована 109-та окрема гелікоптерна ескадрилья (в/ч 25930) з місцем базування в р-ні с. Давидківці.

З 1972 року на Хмельниччині почалося формування ще трьох полків. В результаті 19-та ракетна дивізія отримала остаточну структуру — 9 ракетних полків, шахтний командний пункт та 10 шахтних пускових установок. Таким чином, навколо Хмельницького базувалося 90 міжконтинентальних ракет УР-100Н (за міжнародною класифікацією — SS-19 «Стилет»). Одна така ракета мала 6 роздільних боєголовок по 550 кілотонн кожна.

На початку 1990-х років на озброєнні дивізії в дев'яти полках перебувало 90 МБР шахтного базування УР-100Н УТТХ, кожна мала по 6 ядерних боєголовок.

30 листопада 1999 року 19-та ракетна дивізія була розформована. Бойовий прапор передано в 1-шу ракетну дивізію Сухопутних військ, згодом в 19-ту ракетну бригаду, що входила до складу 1 РД. Правонаступником 19 РД став Вузол зв'язку 43-ї ракетної армії, а потім 24-й арсенал РВСП (в/ч 14247, смт Вакуленчук)[2].

СкладРедагувати

1961Редагувати

  • 429-й ракетний полк (м. Старокостянтинів, Хмельницька область);
  • 430-й ракетний полк (смт. Ярмолинці, Хмельницька область);
  • 431-й гвардійський ракетний полк (м. Бердичів, Житомирська область);
  • 433-й гвардійський ракетний полк (Гайсин, Вінницька область).

1972Редагувати

1991Редагувати

  • 97-й ракетний полк (в/ч 41203);
  • 299-й ракетний полк (в/ч 49478);
  • 429-й ракетний полк (в/ч 54145);
  • 430-й ракетний полк (в/ч 54266);
  • 541-й ракетний полк (в/ч 01033);
  • 543-й ракетний полк (в/ч 29434);
  • 545-й ракетний полк (в/ч 29485);
  • 571-й ракетний полк (в/ч 29473);
  • 700-й ракетний полк (в/ч 59943).

ОзброєнняРедагувати

  • Р-12 (8К63) (1961—1971 рр.)
  • Р-14[ru] (8К65) (1962—1972 рр.)
  • УР-100Н[ru] (РС-18А / 15А30) (1973—1983 рр.)
  • УР-100НУ (РС-18Б / 15А35) (1979—1998 рр.)

Командири дивізіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати