Відкрити головне меню

43-тя Червонопра́порна раке́тна а́рмія (43 РА, в/ч 35564) — військове об'єднання в складі РВСП Збройних сил СРСР. Армія мала на озброєнні 176 ракетних комплексів, що загалом несли 1272 ядерних бойових зарядів.

43-тя ракетна армія
На службі 1960 — 2002
Країна  СРСР →  Україна
Вид  Радянська армія
Тип РВСП
Чисельність армія
Штаб м. Вінниця, вул. Червоноармійська
Війни/битви Карибська криза
Нагороди Орден Червоного Прапора
Командування
Визначні
командувачі
генерал-полковник авіації
Г. М. Тупіков

Зміст

ІсторіяРедагувати

СтворенняРедагувати

Згідно з Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року, 24 квітня 1960 року було прийняте рішення про створення перших оперативних об'єднань ракет середньої дальності на заході СРСР з одночасним скороченням управлінь повітряних армій АДД, що підлягали переформуванню. На території України на базі частин 43-ї повітряної армії розпочалось формування частин ракетних військ стратегічного призначення.

1 вересня 1960 р. 43-тя ракетна армія була створена, до неї увійшли: 19-та ракетна дивізія (Хмельницький), 33-тя (Мозир, Гомельська обл.), 35-та (Орджонікідзе, перебазована у м. Барнаул), 37-ма (Волинська обл.), 43-тя (Сумська обл.), 44-та (м. Коломия), 46-та (Первомайськ), 50–та (Білокоровичі, Житомирської обл.).

Штаб армії розмістився у місті Вінниця, війська армії дислокувалися на території трьох колишніх союзних республік СССР (України, Росії, Білорусі), 20-ти областей[1]. Командувачем армією призначений генерал-полковник авіації Г. М. Тупіков.

Наприкінці 1960 року для бойового забезпечення 43-ї РА сформована 15-та окрема змішана авіаційна ескадрилья (озае) в с. Калинівка. Одночасно з 15-ю озае була сформована 8-ма окрема рота аеродромно-технічного забезпечення.[2]

РозформуванняРедагувати

Станом на січень 1994 року, на бойовому чергуванні і спеціальних сховищах ремонтно-технічних баз знаходилося 1272 ядерних бойових блоків. У період з 1994 по 1996 роки знято з ракет і виведено з бойового чергування 144 бойових частини ракет, знижена ступінь готовності 1140 ядерних блоків[3].

30 жовтня 2001 року вибухом була знищена остання шахтна пускова установка (ШПУ) міжконтинентальної балістичної ракети РС-22 (за класифікацією НАТО — SS-24). Центральну бойову стартову позицію уніфікованого командного пункту 309-го ракетного полку 46-ї ракетної дивізії 43-ї ракетної армії з надземним обладнанням і допоміжними механізмами ракетного комплексу «ОС» (одиночний старт) збережено в робочому стані й переобладнано в музей РВСП[4].

20 серпня 2002 року після прощання з Бойовим прапором, 43-тя ракетна армія припинила своє існування[5].

Бойовий складРедагувати

43-тя ракетна армія в різні роки свого існування у своєму складі мала до 10 ракетних дивізій:

об'єкти «С»:

ОзброєнняРедагувати

На початок 1994 року на озброєнні 43-ї ракетної армії, у складі якої перебувало дві ракетні дивізії (19-та Хмельницька і 46-та Первомайська), було 176 ракетних комплексів типу «ОС» («Окремий старт»), що мали на озброєнні 130 ракет класу РС-18 Стілет (SS-19) та 46 ракет класу РС-22 Скальпель (SS-24). Перші несли по 6 ядерних боєголовок (загалом 780), а СС-24 — по 10 (460). Разом 1240 БЧ, всього ж на озброєнні перебувало 1272 ядерних боєголовок[7].

Командувачі армієюРедагувати

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати