11-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

11-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 11. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

11-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
11. Infanterie-Division
Емблема 11-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі1 жовтня 1934 — 8 травня 1945
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьВермахт Вермахт
ВидСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рольпіхота
Чисельністьпіхотна дивізія
У складі1-й армійський корпус
31-ше командування особливого призначення
28-й армійський корпус
54-й армійський корпус
24-й армійський корпус
50-й армійський корпус
26-й армійський корпус
43-й армійський корпус
3-й танковий корпус СС
10-й армійський корпус
2-й армійський корпус
Гарнізон/ШтабАлленштайн
ПрізвиськаЧервона голова лося
(нім. «Roter Elchkopf»)
Війни/битвиДруга світова війна

Східний фронт

Західний фронт

Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал від інфантерії Герберт фон Бекманн
генерал-лейтенант Гельмут Рейманн
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення
(варіант)

Медіафайли на Вікісховищі

Історія

ред.

11-та піхотна дивізія була створена 1 жовтня 1934 року під час 1-ї хвилі мобілізації в Алленштайні в 1-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis I).

Райони бойових дій

ред.

Командування

ред.

Командири

ред.

Нагороджені дивізії

ред.
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
Нагороджені дивізії[1]
  Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті 12
  Кавалери Золотого Німецького Хреста 104
  Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 5
(№ 227 майор Еріх Клаве — 14.04.1943

№ 299 генерал-лейтенант
Зіґфрід Томашкі — 11.09.1943
№ 384 оберст Бото Колльберг — 08.02.1944
№ 672 генерал-лейтенант Гельмут Рейманн — 28.11.1944
№ 854 оберст Гайнц-Оскар Лебе — 29.04.1945)

  Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2] 43
(в тому числі, одне непідтверджене)
  Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ
«Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»
50

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  • 11. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (англ.)
  • 11. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 29 січня 2012. (нім.)
  • 11. Infanterie-Division. на balsi.de. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 28 листопада 2018. (нім.)
  • 11.Infanterie-Division. на kurland-kessel.de. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (нім.)
  • 11.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (англ.)
  • 11. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 листопада 2018. (італ.)
  • 11.Infanterie-Division на сайте ordersofbattle.com[недоступне посилання з серпня 2019]
  • 11.Infanterie-Division на сайте der erste zug.com

Література

ред.
  • Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.
  • Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-7648-0942-6.
  • Hasso G. Stachow. Tragödie an der Newa. Der Kampf um Leningrad 1941 - 1944. Ein Augenzeugenbericht. — Herbig; Auflage, 2001. — 336 с. — ISBN 3776620455. (нім.)
  • Werner Buxa. Weg und Schicksal der 11. Infanterie-Division. — Dörfler; Auflage, 2004. — 163 с. — ISBN 978-3895551833. (нім.)

Примітки

ред.
  1. Holders of high awards [Архівовано 2013-07-19 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Knight's Cross Holders of 11. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 28 листопада 2018.