Операція «Іскра»
Операція «Іскра» (12 — 30 січня 1943) — кодове найменування наступальної операції радянських військ з прориву блокади Ленінграда. План передбачав одночасними зустрічними ударами військ Ленінградського фронту з заходу і Волховського зі сходу в напрямку на Синявино і Робітниче селище № 5 у взаємодії з Балтійським флотом розгромити угруповання противника південніше Ладозького озера, ліквідувати шліссельбурзько-синявінський виступ і тим самим забезпечити сухопутне сполучення Ленінграда з країною.
| Операція «Іскра» | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Блокада Ленінграда | |||||||
 Карта бойових дій під час операції «Іскра» | |||||||
| Координати: 59°54′00″ пн. ш. 31°04′03″ сх. д. / 59.90000000002777369445539080° пн. ш. 31.067500000027777673° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР
|
.svg){kind=small} Третій Рейх
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Мерецков К. П. Говоров Л. О.
|
Георг фон Кюхлер Георг Ліндеман
| ||||||
| Військові формування | |||||||
| Ленінградський фронт 67-ма і 13-та повітряна армії Волховський фронт 2-га ударна армія, частина сил 8-ї армії і 14-та повітряна армія |
частина сил 18-ї армії | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 302 800 о/с близько 4900 гармат і мінометів, понад 600 танків і 809 літаків |
60 000 о/с 700 гармат і мінометів, близько 50 танків і САУ, 200 літаків | ||||||
| Втрати | |||||||
| безповоротні — 33 940 осіб (загиблих та зниклих безвісти), санітарні — 81 142, загалом — 115 082[1][2] |
3 467 загиблих, 2 073 зниклих безвісти, 13 401 поранених, 18 941 загалом[3] за іншими даними: 26 557 (загальні втрати)[4] 12 000 загиблих, поранених ?[2] | ||||||
12 січня 1943 з'єднання 67-ї армії Ленінградського фронту (командувач генерал-лейтенант Л. О. Говоров), 2-ї ударної і частини сил 8-ї армії Волховського фронту (командувач генерал армії К. П. Мерецков) за наказом Ставки ВГК розпочали реалізацію операції «Іскра».
18 січня 1943 року війська фронту з'єдналися в районах Робітничих селищ № 5 і № 1.
В ході наступу війська Ленінградського і Волховського фронтів прорвали блокаду Ленінграда німецькими військами, створивши між Ладозьким озером та лінією фронту коридор, завширшки 8-11 км, що дозволив відновити сухопутні комунікації міста з країною. Південне узбережжя Ладозького озера було очищене від противника. Попри те, що подальший наступ радянських військ розвитку не отримав, операція по прориву блокади мала важливе стратегічне значення і стала переломним моментом в битві за Ленінград.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил: Статистическое исследование. / Под общ. ред. Г. Ф. Кривошеева. — М.: Олма-Пресс, 2001. — с. 282—283. ISBN 5-224-01515-4
- ↑ а б Glantz p. 285
- ↑ 1943
- ↑ Сяков Ю. А. Численность и потери германской группы армий «Север» в ходе битвы за Ленинград (1941—1944 гг.). Журнал «Вопросы истории», Январь 2008, № 1, с. 133—136. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
Література ред.
- Исаев А. В. Когда внезапности уже не было. История ВОВ, которую мы не знали. — М.: Яуза, Эксмо, 2006.
- Бешанов В. В. Ленинградская оборона. — М.: ООО «Издательство АСТ», Мн.: Харвест, 2005.
- Гланц Девід. Битва за Ленинград. 1941—1945. — М.: АСТ: Астрель, 2008.
- Девід Гланц. Блокада Ленинграда 1941—1944 гг. — М.: «Центрполиграф», 2009.
- Шигин Г. А. Битва за Ленинград: крупные операции, «белые пятна», потери./Под редакцией Н. Л. Волковского. — СПб.: ООО "Издательство «Полигон», 2004.
Посилання ред.
- Музей-заповедник «Прорыв блокады Ленинграда»
- Операция «Искра» прорыв блокады Ленинграда (12 — 30.01.1943)
- Операция «Искра» ГОУ лицей № 590
- Блокада Ленинграда в документах рассекреченных архивов. — М: ACT; СПб.: Полигон. 2005.
- Операция «Искра» по прорыву блокады Ленинграда 12 — 30 января 1943 г.
Мемуари ред.
- Борщев С. Н. От Невы до Эльбы. — Л.: Лениздат, 1973.
- Жуков Г. К. Воспоминания и размышления. В 2 т. — М.: Олма-Пресс, 2002.
- Лукницкий П. Н. Ленинград действует… Фронтовой дневник. / 2-е издание. — М.: Советский писатель, 1971.
- Мерецков К. А. На службе народу. — М.: Политиздат, 1968.
- Федюнинский И. И. Поднятые по тревоге. — М.: Воениздат, 1961.
Кінохроніка ред.
|
Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |