10,5 cm leFH 16, повна назва 10.5-cm-leichte Feldhaubitze 16 (10,5-сантиметрова легка польова гаубиця зразка 1916 року) - німецька гаубиця часів Першої та Другої світових воєн.

10,5 cm leFH 16


10.5 cm leFH 16 LeftSide1921.jpg
Гаубиця 10,5 cm leFH 16, захоплена армією США
Тип: гаубиця
Походження: Flag of the German Empire.svg Німецька Імперія
Історія служби
Термін використання 1916-1945
Використання у Flag of the German Empire.svg Німецька Імперія

Flag of German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх

Flag of Belgium.svg Бельгія

Flag of Ukraine.svg ЗУНР

Війни Перша світова війна
Польсько-українська війна
Друга світова війна

та інші конфлікти.

Історія виробництва:
Конструктор Рейнметалл
Виготовлено 1916-18, 1933-34
Характеристики
Маса 1525 кг
2310 кг
Калібр 105 мм
Задок горизонтальний сковзаючий
Лафет стандартний гарматний
Кут підвищення від -10° до +40°
Кут повороту
Бойова скорострільність 4-5 пострілів на хвилину
Дульна швидкість 395 м/с
Максимальна дальність 9225

Commons-logo.svg 10,5 cm leFH 16 у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Фірма «Рейнметалл» на основі 10.5 cm Feldhaubitze 98/09 (FH 98/09) створила свою гаубицю, що відповідала вимогам артилерійської випробувальної комісії. Влітку 1916 року була підготовлена перша експериментальна батарея, а у вересні того ж року на заводі «Рейнметалл» розпочалося виробництво гармати, яка отримала позначення leFH 16. Через воєнний стан лафет leFH 16 був уніфікований з FH 98/09. Під час його створення намагалися використовувати якнайбільше деталей від лафета гармати фірми «Крупп». Однаковими були також снаряди, гільзи і порохові заряди. Ствол був довшим, ніж у FH 98/09 — його довжина становила 2,29 м. Створення цієї гаубиці було одним з вимушених рішень, прийнятих через воєнний стан. Використовувалася Німецькою імперською армією в роки Першої світової війни і Рейхсвером — в роки існування Веймарської республіки. Після війни деяка кількість гаубиць було отримано Бельгією в якості військових трофеїв. Бельгійське позначення — Obusier de 105 GP. Залишалася основною артилерійською гарматою Вермахту до прийняття на озброєння гаубиці 10,5 cm leFH 18 зразка 1935 року, після чого була передана резервним і навчальним підрозділам.

Після захоплення Франції під час Другої світової війни гармати цього типу використовувалися в укріпленнях Атлантичного валу вздовж французького узбережжя. Захоплені вермахтом бельгійські гаубиці отримали індекс 10,5 leFH см 327(b). Частина гаубиць була встановлена на французькі бронеавтомобілі TCM і британські танки Mk VI. Такі імпровізовані САУ використовувалися 5-им загоном 227-го артилерійського полку 227-ї піхотної дивізії, частина з них також становила парк 22-ї танкової дивізії.

МодернізаціяРедагувати

У гармату було внесено ряд невеликих змін, після чого вона отримало позначення 10,5 leFH см 16 nA (neuer Art — нового зразка).

Під час стрільбі більш легкими снарядами від 10,5 cm leFH 18 (14,25-14,81 кг) дальність досягала 9700 м.

ЛітератураРедагувати

  • Engelmann, Joachim; Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934-1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. — Limburg/Lahn, Germany : C. A. Starke, 1974.
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939-1945. — New York : Doubleday, 1979. — ISBN 0-385-15090-3.
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. — 2nd corrected edition. — Mechanicsville, PA : Stackpole Books, 1997. — ISBN 1-85367-480-X.
  • Jäger, Herbert. German Artillery of World War One. — Ramsbury, Marlborough, Wiltshire : Crowood Press, 2001. — ISBN 1-86126-403-8.
  • Wolfgang Fleischer, Richard Eiermann. Die motorisierte Artillerie und Panzerartillerie des deutschen Heeres 1935–1945. — Podzun-Pallas. — ISBN 3-7909-0721-9.

ПосиланняРедагувати