ひ

ひ або ヒ (/hi/; МФА: [çi]; укр. хі) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	比
JIS X 0213	1-4-50
Unicode	3072
Катакана
Походження	比
JIS X 0213	1-5-50
Unicode	U+30D2
Вимова • Мови • Клас
МФА	çi
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	ХІ
Латинка	HI

Хіраґана
Походження	ひ
JIS X 0213	1-4-51
Unicode	3073
Катакана
Походження	ヒ
JIS X 0213	1-5-51
Unicode	U+30D3
Вимова • Мови • Клас
МФА	bi
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	БІ
Латинка	BI

Хіраґана
Походження	ひ
JIS X 0213	1-4-52
Unicode	3074
Катакана
Походження	ヒ
JIS X 0213	1-5-52
Unicode	U+30D4
Вимова • Мови • Клас
МФА	pi
Мови	ja
Звук	напівдзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ПІ
Латинка	PI

Має похідні:

• дзвінкі звуки — び або ビ (/bi/; МФА: [bi] • [bʲ]; укр. бі);
• напівдзвінкі звуки — ぴ або ピ (/pi/; МФА: [pi] • [pʲ]; укр. пі).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного глухого твердопіднебінного фрикатива [ç] та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення [i] (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий піднебінний щілинний:		/h/ →	ひ	[çi]	(основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:		/b/ →	び	[bi]	(похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:		/p/ →	ぴ	[pi]	(похідний звук)

При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Тому び та ぴ часто записуються як палаталізовані [bʲ] та [pʲ]. Проте у випадку додавання голосного [і] до приголосного [h], замість палаталізації відбувається перетворення останнього у новий звук — глухий піднебінний щілинний приголосний [ç]. Відповідно, ひ записується в транскрипції МФА як [çi], а не палаталізований [hʲ].

До IX століття знак ひ вимовлявся як [pi], У X—XVI століттях — як [ɸi], а з XVII століття і по сьогодні — як [çi].

Крім цього, в історичному використанні кани знак ひ читався як [çi] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як い — [i].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• Порядок ґодзюону: 27.
• Порядок іроха: 44. Між ゑ і も.

Абетки

• Хіраґана: ひ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 比 (хі, порівняння).

• Катакана: ヒ

Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 比 (хі, порівняння).

• Манйоґана: 比 • 必 • 卑 • 賓 • 日 • 氷 • 飯 • 負 • 嬪 • 臂 • 避 • 臂 • 匱 • 非 • 悲 • 斐 • 火 • 肥 • 飛 • 樋 • 干 • 乾 • 彼 • 被 • 秘

Транслітерації

ひ

• Кирилиця:

  Система Поліванова: ХІ (хі).

  Альтернативні системи: ХІ (хі).

• Латинка

  Система Хепберна: HI (hi).

  Японська система: HI (hi).

  JIS X 4063: hi

  Айнська система: HI (hi).

び

• Кирилиця:

  Система Поліванова: БІ (бі).

  Альтернативні системи: БІ (бі)

• Латинка

  Система Хепберна: BI (bi).

  Японська система: BI (bi).

  JIS X 4063: bi

  Айнська система: BI (bi).

ぴ

• Кирилиця:

  Система Поліванова: ПІ (пі).

  Альтернативні системи: ПІ (пі)

• Латинка

  Система Хепберна: PI (pi).

  Японська система: PI (pi).

  JIS X 4063: pi

  Айнська система: PI (pi).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  ●－ ●－ ●●

• Радіоабетка: ХІкокі но ХІ (飛行機のヒ; «хі» літака)
• Абетка Морзе: －－・・－

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
• Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

• Японська система ромадзі (яп.)
• Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
• Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт