こ

こ або コ (/ko/; МФА: [ko] • [ko̜ ̞]; укр. ко) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 2-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	己
JIS X 0213	1-4-19
Unicode	3053
Катакана
Походження	己
JIS X 0213	1-5-19
Unicode	U+30B3
Вимова • Мови • Клас
МФА	ko
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	КО
Латинка	KO

Хіраґана
Походження	こ
JIS X 0213	1-4-20
Unicode	3054
Катакана
Походження	コ
JIS X 0213	1-5-20
Unicode	U+30B4
Вимова • Мови • Клас
МФА	go
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ҐО
Латинка	GO

Має похідні дзвінкі звуки — ご або ゴ (/ga/; МФА: [go] • [go̜ ̞]; укр. ґо).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного задньопіднебінного приголосного звука та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий задньопіднебінний проривний:		/k/ →	こ	[ko]	(основний звук)
Дзвінкий задньопіднебінний проривний:		/g/ →	ご	[go]	(похідний звук)
Задньопіднебінний носовий:		/ŋ/ →	こ゚	[ŋo]	(на письмі практично не використовується)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• Порядок ґодзюону: 10.
• Порядок іроха: 33. Між ふ і え.

Абетки

• Хіраґана: こ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 己 (ко, я).

• Катакана: コ

Походить від скорописного написання верхньої частини ієрогліфа 己 (ко, я).

• Манйоґана: 古 • 姑 • 枯 • 故 • 侯 • 孤 • 児 • 粉 • 己 • 巨 • 去 • 居 • 忌 • 許 • 虚 • 興 • 木

Транслітерації

こ

• Кирилиця:

  Система Поліванова: КО (ко).

  Альтернативні системи: КО (ко).

• Латинка

  Система Хепберна: KO (ko).

  Японська система: KO (ko).

  JIS X 4063: ko

  Айнська система: KO (ko).

ご

• Кирилиця:

  Система Поліванова: ҐО (ґо).

  Альтернативні системи: ҐО (ґо).

• Латинка

  Система Хепберна: GO (go).

  Японська система: GO (go).

  JIS X 4063: go

  Айнська система: GO (go).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  －● ●－ －●

• Радіоабетка: КОдомо но КО (子供のコ; «ко» дитини)
• Абетка Морзе: －－－－

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育こら研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
• Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

• Японська система ромадзі (яп.)
• Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
• Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт