Дзвінкий губно-губний проривнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨b⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б. Більшість мов має простий [b], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді та індійських мовах простий [b] є акустичною парою придихового [bʱ].

Дзвінкий губно-губний проривний
b
Номер МФА 102
Кодування
HTML (десяткове) b
Юнікод (hex) U+0062
X-SAMPA b
Кіршенбаум b
Брайль[en] ⠃ (braille pattern dots-12)
Звучання
noicon

Назва ред.

  • Дзвінкий білабіальний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий білабіальний проривний
  • Дзвінкий губно-губний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий губно-губний проривний

Властивості ред.

Властивості дзвінкого губно-губного проривного:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творенняпроривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце твореннягубно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти ред.

МФА Опис МФА Опис МФА Опис
b простий b огубленний b b̜ʷ напів-огублений b
b̹ʷ сильно-огублений b м'який b придиховий b

Приклади ред.

Мова Слово МФА Значення Примітки
арабська[1] كتب [ˈkatabɐ] писати Див. арабська фонетика
баскська 'bero [beɾo] гарячий
англійська aback [əˈbæk] позаду Див. англійська фонетика
гебрейська בית [bajit] дім Див. гебрейська фонетика
гінді बाल [bɑːl] волосся Див. фонетика гінді
голландська[2] boer [buːr] селянин Див. голландська фонетика
грецька μπόχα [ˈbo̞xa] ріпак Див. грецька фонетика
грузинська[3] ბ'ავშვი [ˈbavʃvi] дитина
іспанська[4] invertir [ĩmbe̞rˈtir] інвестувати Див. іспанська фонетика
італійська[5] bile [ˈbile] гнів Див. італійська фонетика
кабардинська бгъуы [bʁʷə] дев'ять
каталанська[6] bèstia [ˈbɛstiə] звір Див. каталанська фонетика
корейська 차비/chabi [t͡ɕʰɐbi] чесний Див. корейська фонетика
люксембурзька[7] geblosen [ɡɵ̞ˈbloːzɵ̞n] дути Див. люксембурзька фонетика
німецька Bub [buːp] хлопець Див. німецька фонетика
македонська убав [ˈubav] красивий Див. македонська фонетика
норвезька bål [ˈbɔːl] вогнище Див. норвезька фонетика
перська خوب [xub] гарний Див. перська фонетика
польська[8] bas [bäs] бас Див. польська фонетика
португальська[9] 'bato [ˈbatʊ] б'ю Див. португальська фонетика
російська[10] рыба [ˈrɨbə] риба Див. російська фонетика
румунська[11] bou [bow] бик Див. румунська фонетика.
турецька bulut [ˈbuɫut̪] хмара Див. турецька фонетика
угорська baba [ˈbɒbɒ] немовля Див. угорська фонетика
українська брат [ˈbrɑt̪] Див. українська фонетика
французька[12] boue [bu] грязь Див. французька фонетика
чеська bota [ˈbota] чобіт Див. чеська фонетика
шведська bra [ˈbɾɑː] добрий Див. шведська фонетика
японська[13] 番/ban [baɴ] черга Див. японська фонетика

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association. 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association. 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association. 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association. 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2016. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association. 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association. 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association. 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 13 травня 2016. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association. 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2016. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association. 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory. 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association. 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association. 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association. 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.