Ястремська Ольга

українська співачка

Ольга Михайлівна Ястремська (Лепка, Лепкова-Ястремська), до шлюбу Іванчук (30 березня 1906 — 13 жовтня 2002) — українська концертова співачка, меццо-сопрано, родом із с. Мразниця, район сучасного м. Борислав.

Ольга Ястремська
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 30 березня 1906(1906-03-30)
Місце народження Борислав, Дрогобицький повіт[d], Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Дата смерті 13 жовтня 2002(2002-10-13) (96 років)
Поховання Український католицький цвинтар Святого Духаd
Національність українка
Професії співачка
Освіта Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Співацький голос мецо-сопрано
Інструменти вокал[d]
Мова українська

Життєпис ред.

Народилася у великій сім'ї: мала сімох братів і сестер.

Рано одружилася: 20-річною, 23 листопада 1926 р., повінчалася з Андрієм Лепким, професором Дрогобицької української гімназії.

Фундаментальна виставка артефактів пов'язаних із життям Ольги Лепкої та її першого чоловіка Андрія Лепкого, який пропав безвісти під час бомбардування Кракова у 1945 р., експонується на рівні оригінальних речей у спеціалізованій виставці в музеї Івана Франка в Нагуєвичах.

Назва виставки: «Ольга Лепка-Ястремська – золотий голос Франкової Каліфорнії: повернення української зірки світового масштабу в історію меццо-сопрано» від 30 березня 2023 р.

На сьогодні ключова розвідка присвячена подружжю Ольги та Андрія Лепких, а також їхній унікальній творчій спадщині на рівні музичної, малярської та музейної культури України у міжвоєнний час та період Другої світової війни опублікована на сторінках музейного "Видання" заповідника "Нагуєвичі.

А саме: Лазорак Б., Лазорак Т. Енергійний директор, який з вірою говорить про майбутнє музею…»: Дрогобицький музей за каденції свого першого керівника, хорунжого УГА та професора гімназії імені Івана Франка – Андрія Лепкого (1940 – 1944 рр.) // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, П. Гриценко, Л. Тимошенко, В. Александрович та ін. – Кн. IІІ. – Дрогобич: Посвіт, 2022. – С.219-346.[1]

Музична освіта ред.

Початкову музичну освіту здобувала самотужки. Далі навчалася в Музичній консерваторії у Кракові, а 1930 р. вступила до Вищого музичного інституту імені Лисенка у Львові, навчалася у класі Лідії Улуханової.

1932 року бере уроки співу у відомого співака (провідний бас) Адама Дідура, який після вісімнадцятирічної праці у театрі «Метрополітан Опера» (Нью-Йорк) повернувся до Львова й викладав у польській консерваторії ім. К.Шимановського.

1934 року навчається вокалу у видатної співачки Марії Сокіл

1935 року завершує навчання у ВМІ.

Восени 1936 року виїхала до столиці Австрії, де упродовж двох років навчалася оперного співу у Віденській консерваторії (клас професора Мюллера) і виступала з концертами в Австрії та Німеччині.

Робота ред.

З 1932 р. співпрацювала як оперна співачка з чоловічим камерним хором «Боян Дрогобицький».

10 грудня 1935 р. — у ролі Оксани дебютує на сцені театру Львівської опери, де відбулася ювілейна тисячна вистава опери «Запорожці за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського.

Співала на Львівському радіо, працювала у складі оперного ансамблю Антіна Рудницького, з яким гастролювала Галичиною.

Восени 1936 р. у залі Музичного товариства у Львові Ольга Михайлівна вперше виступає, як концертно-камерна співачка. Після цієї прем'єри виїжджає до Відня, де бере участь у Міжнародному конкурсі співаків і здобуває перемогу.

Планує підписати контракт з Віденською оперою, проте на запрошення посла Канади в Австрії виїздить на американський континент у гастрольний тур по Канаді.

1939 р., лютий — прибуває у порт Нью-Йорка.

25 березня 1939 р. — перший концерт у Торонто в рамках гастрольного туру.

Усього співачка дала понад 20 концертів у залах Канади, а 3 грудня 1939 року дає перший концерт у США, м. Детройт, концертна зала Арт Мюзеум.

24 березня 1940 р. — концерт у Філадельфії, у Франклін-аудиторії. Опісля — концерти у Пітсбургу та у Сіракузах.

1943 р. — участь в опері «Катерина» (автор — Микола Аркас), постановку якої у Нью-Йорку здійснив Антін Рудницький.

16 січня 1944 р. — виступ у нью-йоркському концертному залі «Таун-Холл» з новою концертною програмою.

10 січня 1945 р. — другий виступ у нью-йоркському концертному залі «Таун-Холл».

Учасниця концертів Американського Червоного Хреста (1940—1944).

4-6 червня 1946 року — концерт для делегатів Другого Конґресу Українців Канади, партія скрипки — Донна Гресько.

5 квітня 1949 р. — третій виступ у нью-йоркському концертному залі «Таун-Холл». До програми концерту входили композиції Марселя, Скарлатті, Генделя, Пурселя, Шуберта, Верді, Гайдна, Чайковського та українських композиторів Барвінського, Людкевича й Чишка. Це був концерт вищого ґатунку, до того ж виконаний шістьма мовами народів світу.

Цього ж року, дізнавшись, що її чоловік, Андрій Лепкий, котрий залишався у Європі, пропав безвісти, вона виходить заміж за архітектора Маркіяна Ястремського. Після цього все рідше виходить на сцену.

7 липня 1953 р. — один із останніх її виступів в українському культурному центрі «Союзівці», де вона виступала разом із Марією Полиняк-Лисогір та Левом Рейнаровичем.

Платівки українських композиторів (в-во «Доля» 1966).

Померла 13 жовтня 2002 року, бездітною.

Похована поряд із другим чоловіком, Маркіяном, на цвинтарі Святого Духа м.Гемптонбурга (штат Нью-Йорк, США)

Андрій Лепкий ред.

Народився 1903 року у родині Михайла Лепкого та Анни з дому Захарківих. Одним зі сватів на їхньому з Ольгою весіллі, яке відбулося в Мразниці, був відомий адвокат і громадський діяч Роман Савойка.

Відомо, що Андрій був випускником Краківської академії мистецтв, пізніше — професором Дрогобицької гімназії.

У Настасівській церкві дивом збереглися рукописи й образи, які Андрій Лепкий створив разом із колегами Дам'яном Горняткевичем, Андрієм Наконечним і Михайлом Зорієм, розписавши церкву в селі Настасів Тернопільського повіту ще 1932 року.

Станом на 1 грудня 1941 р. Андрій Лепкий ще був зазначений викладачем мистецтв у Дрогобицькій гімназії.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі». Книга друга. Нагуєвичі (укр.). 15 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2023.

Посилання ред.

  • П. Медведик  - Діячі української музичної культури (Матеріали до біо-бібліографічного словниика) // Лепкова-Ястремська Ольга //  Записки НТШ. Том CCXXXII. Праці Музикознавчої комісії / Редактори тому Олег Купчинський, Юрій Ясиновський. — Львів, 1996. — 615 с. С. 508
  • П. Медведик. — Лепкова Ольга Михайлівна // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 89.
  • В. І. Шитик. Іванчук Ольга Михайлівна // Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. Т. 11. URL: https://esu.com.ua/article-13506 (дата перегляду: 17.11.2022)