Відкрити головне меню

РозташуванняРедагувати

Розташоване в південно-східній частині Польщі, в східній частині Низьких Бескидів у верхів'ї річки Ясьолка — правої притоки Вислоки, за 0,5 км від кордону зі Словаччиною.

ІсторіяРедагувати

Закріпачене за волоським правом у 1559 році. Було прикордонним селом королівських маєтків в гірському районі джерел Висліка. До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства. За податковим реєстром 1565 р. в селі було 12 кметів на 9 ланах.[1]

В 1725 р. збудовано дерев'яну церкву св. Аpx. Михаіла, ремонтовану в 1886 і 1934 роках.

В 1792 р. закрито в Яселку парохію та прилучено її до сусідньої неіснуючої тепер парохіі в Мощанці. На численні просьби тутешніх вірних відновлено парохію в 1818 році та прилучено ще до Яселка Рудавку Яслиську, яка до того часу належала до Волі Нижньої. Мощанець же прилучено тимчасом до парохіі в Суровиці.

В 1880 р. налічувало 41 будинків і 305 жителів (виключно українців), а в 1898 р. налічувало 58 будинків і 347 жителів.

Під час Першої світової війни парохіяльні будинки в Яселку згоріли, не було тут довший час священика, а доїжджали лише душпастирі з сусідніх парохій. В 1934 р. в селі вперше побудовано школу та вимурувано притвор і дзвіницю.

В 30-их рр. 20 століття це було відносно велике село, нараховувало 76 господарств. Після другої світової війни місцевих мешканців виселено до СРСР.

До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Риманівського деканату, до якої належала також Рудавка Яслиська. Метричні книги велися з 1749 р.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 410 жителів села — 395 українців, 10 поляків і 5 євреїв[2].

Після Другої світової війни в селі розмістили гарнізон з 30 польських прикордонників. 20 травня 1946 р. після тривалого бою гарнізон разом із 70-ма карателями польського Міністерства внутрішніх справ узяті в полон повстанцями УПА, після чого розстріляно офіцерів, міліціонерів та тих, хто мав радянські нагороди за активну боротьбу з УПА, а 20-ох незаплямованих злочинами відпущено.

Жителів у 1947 р. під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі. Після виселення лемків село припинило існування. У 1980-их роках тут утримували засуджених і використовували їхню працю.

До 1 січня 2017 р. місцевість входила до гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства.

ПриміткиРедагувати

  1. Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 287.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 74.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ясель