Відкрити головне меню

Устри́ки-До́лішні (пол. Ustrzyki Dolne, Нижні Устрики) — місто в Середніх Бескидах на р. Стрвяж. Адміністративний центр Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Польської Республіки.

Устрики-Долішні
пол. Ustrzyki Dolne

Герб
герб
Ustrzyki Dolne-widok ogólny.jpg
Основні дані
49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д. / 49.433; 22.600Координати: 49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д. / 49.433; 22.600
Країна Flag of Poland.svg Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Площа 16,79 км²
Населення 9635 (2011)[1]
· густота 561 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 480 ± 1 м
Міста-побратими Самбiр, Ґіралтовце, Zamárdi[d]
Телефонний код (+48) 13
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів RBI
GeoNames 756280
Поштові індекси 38-700 do 38-714
Мапа


Устрики-Долішні у Вікісховищі?
Греко-католицька церква в Устриках-Долішніх

Зміст

ІсторіяРедагувати

Лежить на прадавніх етнічних українських землях Бойківщини. У 1497 р. король Ян I Ольбрахт віддав Устрики Івонії Янчоновичу. Були закріпачені на волоському праві в 1509 р. Входили до Перемишльської землі Руського воєводства. В 1672 р. татарська орда Нурадин-Солтана пограбувала і спалила село, а мешканців погнала на схід у неволю. В 1723 р. Устрики Долішні отримали права міста.

З 1772 до 1918 року входило в склад Австрії і Австро-Угорщини, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1846 р. жителі Устрик Долішніх приймали активну участь у Галицькому повстанні. В 1847 р. споруджена парафіяльна мурована церква Успення Пресвятої Богорродиці, яка належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В 1872 р. через місто прокладена Перша угорсько-галицька залізниця та споруджені дві станції. В ході Першої світової війни російські війська захопили місто 21 вересня 1914 р., залишили — 25 січня 1915 р.

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 10 000 осіб.[3] В листопаді-грудні 1918 р. в околицях міста точились бої між поляками та українцями.

У 1919-1939 — містечко в Ліському повіті Львівського воєводства ІІ-ї Речі Посполитої. До 1939 відоме ярмарками худоби. Рафінерія нафти. На 01.01.1939 р. в місті проживало 4300 мешканців (з них 550 українців, 1150 поляків і 2600 євреїв[4].

12 вересня 1939 року німці окупували місто, однак уже 28 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР місто в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[5]. 1939-1951 — у складі УРСР (під назвою Нижні Устрики). 17 січня 1940 — рішенням Президії Верховної Ради УРСР (відповідно до рішення ЦК КП(б)У) було утворено Устрико-Дольнівський район Дрогобицької області УРСР (після 1944 — Нижньо-Устріцький район). 12 червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни словацька армія оволоділа містом, пізніше передала його німцям. 18 вересня 1944 року радянські війська знову оволоділи містом.

У 1951 на підставі міжурядової угоди в обмін на Забузький район передане Польщі (разом із пам’ятником Сталіну, який таким чином став одним із трьох у Європі поза СРСР). У 1956 р. в ході «кампанії подолання культу особи» пам’ятник знесений.

Зараз — адміністративний центр ґміни Устрики-Долішні.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 4642 886 3384 372
Жінки 4993 898 3213 882
Разом 9635 1784 6597 1254

Відомі людиРедагувати

НародилисьРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 23
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 41.
  5. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  6. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати