Устрики-Долішні
Устри́ки-Дол́ішні (пол. Ustrzyki Dolne, Нижньо-Устріки) — місто в Середніх Бескидах на р. Стрвяж. Адміністративний центр Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Польської Республіки.
Устрики-Долішні пол. Ustrzyki Dolne | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Греко-католицька церква Архангела Михаїла | ||||
Основні дані | ||||
49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д.Координати: 49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д. | ||||
Країна | Республіка Польща | |||
Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
Столиця для | Нижньо-Устріцький район (район) | |||
Засновано | 1509 | |||
Площа | 16,79 км² | |||
Населення | ▼ 8 759 (01.01.2022) | |||
· густота | 561 (2008[1]) осіб/км² | |||
Висота НРМ | 480 ± 1 м | |||
Міста-побратими | Самбір, Ґіралтовце, Zamárdid, Гевіз, Сокулка, Войнич | |||
Телефонний код | (+48) 13 | |||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | RBI | |||
GeoNames | 756280 | |||
OSM | ↑1748163 ·R (Устрики-Долішні) | |||
SIMC | 0953817 | |||
Поштові індекси | 38-700 do 38-714 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Устрики-Долішні у Вікісховищі |
Історія
ред.Лежить на прадавніх етнічних українських землях Бойківщини. У 1497 р. король Ян I Ольбрахт віддав Устрики Івонії Янчоновичу. Були закріпачені на волоському праві в 1509 р. Входили до Перемишльської землі Руського воєводства. В 1672 р. татарська орда Нурадин-Солтана пограбувала і спалила село, а мешканців погнала на схід у неволю. В 1723 р. Устрики Долішні отримали права міста.
З 1772 до 1918 року входило в склад Австрії і Австро-Угорщини, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1846 р. жителі Устрик Долішніх брали активну участь у Галицькому повстанні. В 1847 р. споруджена парафіяльна мурована церква Успення Пресвятої Богорродиці, яка належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В 1872 р. через місто прокладена Перша угорсько-галицька залізниця та споруджені дві станції. В ході Першої світової війни російські війська захопили місто 21 вересня 1914 р., залишили — 25 січня 1915 р.
3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 10 000 осіб.[2] В листопаді-грудні 1918 р. в околицях міста точились бої між поляками та українцями.
У 1919-1939 — містечко в Ліському повіті Львівського воєводства ІІ-ї Речі Посполитої. До 1939 відоме ярмарками худоби. Рафінерія нафти. На 01.01.1939 р. в місті проживало 4300 мешканців (з них 550 українців, 1150 поляків і 2600 євреїв[3].
12 вересня 1939 року німці окупували місто, однак уже 28 вересня 1939 року мусили відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР місто в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[4]. 1939-1951 — у складі УРСР (під назвою Нижні Устрики). 17 січня 1940 — рішенням Президії Верховної Ради УРСР (відповідно до рішення ЦК КП(б)У) було утворено Устрико-Дольнівський район Дрогобицької області УРСР (після 1944 — Нижньо-Устріцький район). 12 червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни словацька армія оволоділа містом, пізніше передала його німцям. 18 вересня 1944 року радянські війська знову оволоділи містом.
У 1951 на підставі міжурядової угоди в обмін на Забузький район (місто Белз з навколишніми територіями) передане Польщі (разом із пам'ятником Сталіну, який таким чином став одним із трьох у Європі поза СРСР). У 1956 р. в ході «кампанії подолання культу особи» пам'ятник знесений.
Зараз — адміністративний центр ґміни Устрики-Долішні.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[5][6]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 4642 | 886 | 3384 | 372 |
Жінки | 4993 | 898 | 3213 | 882 |
Разом | 9635 | 1784 | 6597 | 1254 |
Відомі люди
ред.Народились
ред.- Брик Іван — український вчений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог. Дійсний член НТШ.
- Мисько Еммануїл Петрович — український скульптор.
- Хмельовський Орест Михайлович — український художник, філософ, семіотик.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 23
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 41.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
ред.Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |