Воля Нижня
Воля Нижня (давніше Воля Яслиська; пол. Wola Niżna) — лемківське село в Польщі, у гміні Яслиська Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 274 особи (2011[1]).
Село
 Координати 49°27′ пн. ш. 21°51′ сх. д. / 49.450° пн. ш. 21.850° сх. д.Координати: 49°27′ пн. ш. 21°51′ сх. д. / 49.450° пн. ш. 21.850° сх. д.
|
Відомості ред.
Первісна назва — «Іваншівка» (так і вказана у першій друкованій згадці за 1454 рік) за іменем першого солтиса Іваська (Іванша) Волоха. Населений пункт перебував на магдебурзькому праві. Згодом, вже у XVI столітті, населений пункт мав назву «Воля Яслиська». З неї 1537 року виділилась горішня частина під назвою Воля Вижня, а 1542 року римо-католицький єпископ Станіслав Тарло перевів село на волоське право і зробив власністю латинських єпископів Перемишля у так званому Панстві Яслиському.
Перемиський латинський єпископ Ян Дзядуський (Jan Dziaduski) гербу Єліта за час свого служіння підтвердив фундуші та давні привілеї православних церков у Радимні, Дальовій та Волі Яслиській[2].
З XVII століття село зветься Волею Нижньою.
У селі, яке мало площу 11,29 км², переважало лемківське населення. Станом на 1898 рік у Волі Нижній проживало 539 осіб (88 хат).
Кровопролитні бої точилися на околицях Волі Нижньої у часи Першої світової війни. У 1914—1915 роках на підйомі гори Камінь воювали австрійська та російська армії. Загиблих поховано у братській могилі в місцевому урочищі Чернина (пол. Czernina).
До 1945 року в селі було майже чисто лемківське населення: з 610 жителів села — 600 українців, 5 поляків і 5 євреїв[3]. Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, решту під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі[4]. У їхніх домівках оселились поляки з Посади Яслиська і Яслиськ.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 141 | 25 | 105 | 11 |
| Жінки | 133 | 14 | 93 | 26 |
| Разом | 274 | 39 | 198 | 37 |
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Воля Нижня
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Lewicki K. Dziaduski Jan (1496—1559) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T/ VI. — S. 72. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 76.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 31 серпня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література ред.
- Krukar Wojciech, Kryciński Stanisław, Luboński Paweł, Olszański Tadeusz A. i in. Beskid Niski. Przewodnik, wyd. II poprawione i aktualizowane. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2002. — ISBN 83-85557-98-9. (пол.)
- Beskid Niski. Mapa turystyczna 1:50 000. — Kraków : Compass, 2004. — ISBN 83-89165-54-6. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |