Ярове (Болградський район)
Ярове́ (до 1945 року — Дюльмень) — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1234 осіб.
| село Ярове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Болградський район
|
| Тер. громада | Тарутинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51060170160019449 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1830 |
| Населення | 1234 |
| Площа | 1,49 км² |
| Густота населення | 828,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68553 |
| Телефонний код | +380 4847 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°2′47″ пн. ш. 29°5′33″ сх. д. / 46.04639° пн. ш. 29.09250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
104 м |
| Водойми | Балка Дюльменська, р. Киргиж |
| Відстань до районного центру |
22 км |
| Найближча залізнична станція | Березине |
| Відстань до залізничної станції |
29 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68553, с.Ярове, вул.Тимошенко, 82 |
| Карта | |
  Ярове | |
 Ярове | |
| Мапа | |
| |
Географія
ред.Селом тече Балка Дюльменська.
Історія
ред.За даними 1859 року у болгарській колонії Дюльмень Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 867 осіб (452 чоловічої статі та 415 — жіночої), налічувалось 120 дворових господарств, існували православна церква, сільська школа, кордон прикордонної охорони[1].
Станом на 1886 рік у болгарській колонії Іваново-Болгарської волості мешкало 1469 осіб, налічувалось 208 дворових господарства, існували православна церква, школа, 3 лавки[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2114 особи (1037 чоловічої статі та 1077 — жіночої), з яких 2102 — православної віри[3].
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1457 осіб, з яких 699 чоловіків та 758 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1230 осіб.[5]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 91,25 % |
| українська | 2,84 % |
| російська | 2,51 % |
| молдовська | 1,78 % |
| вірменська | 0,89 % |
| гагаузька | 0,32 % |
| інші | 0,41 % |
Примітки
ред.- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 308)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-5. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |