Яришів
Я́ришів — село в Україні, в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Населення становить 1613 осіб.
село Яришів | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Вінницька область |
Район/міськрада | Могилів-Подільський район |
Рада | Яришівська сільська рада |
Код КОАТУУ | 0522688201 |
Основні дані | |
Засноване | 1569 |
Населення | 1613 |
Площа | 7,3 км² |
Густота населення | 220,96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24024 |
Телефонний код | +380 4337 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°30′42″ пн. ш. 27°37′54″ сх. д. / 48.51167° пн. ш. 27.63167° сх. д.Координати: 48°30′42″ пн. ш. 27°37′54″ сх. д. / 48.51167° пн. ш. 27.63167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
90 м |
Водойми | р. Лядова |
Найближча залізнична станція | Сулятицька |
Відстань до залізничної станції |
~8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24024, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Яришів, вул. Головна, буд. 19 тел. 93-1-47 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
ІсторіяРедагувати
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 210 жителів села[1].
Гоголівські місцяРедагувати
Ці місця мають відношення до написання знаменитої повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба».
Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, курінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха, дядько якого по батьковій лінії товаришував із Миколою Гоголем, коли той проживав у Могилеві-Подільському.
Повість написана М. В. Гоголем у Миргороді під враженням родинних переказів Миклух.
За визволення України з-під польської шляхти воювало, крім самого Охріма Макухи, також троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, доньку польського воєводи та перейшов на бік поляків. Зганьблені брати разом із товаришами вирішили викрасти зрадника, але на зворотному шляху на межі сіл Яришів та Слобода-Яришівська натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, його вірного соратника, козака Байду полонили та закатували до смерті, підвісивши на гакові за ребро, а Омелькові з бранцем вдалося втекти і доставити полоненого брата до батька, який очікував у ліску на околиці Слободи-Яришівської. Курінний власноруч стратив сина-перевертня, вистреливши йому в груди з пістоля та скинув зі скелі на краю лісу. На згадки та перекази про історичні факти наклалися події Гоголівської повісті і згодом вказаний ліс місцеві мешканці почали називати Андріївським лісом, а скелю Андрієвою скелею. Одну з околиць Слободи-Яришівської досі у народі називають Бульбашівкою, а у Яришеві зупинку неподалік від хлібозаводу знають, як зупинка біля Байди.
В пам'ять про проживання видатного письменника у Могилеві-Подільському встановлено пам'ятник М. В. Гоголю[2], його іменем названо площу та одну з вулиць міста.
Єврейська спадщинаРедагувати
У Яришові до 1941 р. існувала синагога, збереглося старовинне єврейське кладовище.
У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій[3]. 1942-го року знищено 595 його мешканців.
Природно-заповідний фондРедагувати
- Ботанічний заказник місцевого значення Лядівський
Відомі людиРедагувати
НародилисяРедагувати
- Володимир Дідушицький — польський граф українського походження, меценат, колекціонер, природознавець, політичний діяч.
- Ієгошуа Яхот (1919—2003) — радянський та ізраїльський філософ.
- Камінський В'ячеслав Володимирович (* 1963) — український гінеколог.
- Сіркіс Ізраїль-Йосиф Шмерелевич — єврейський драматург та письменник, писав на івриті, філантроп.
- Янчук Едуард Олександрович (1937—1994) — український фізик і мінералог.
Пов'язані з селомРедагувати
- Юзеф-Антоній Ролле — польсько-український історик-письменник, за фахом лікар-психіатр, член-кореспондент Краківської академії наук, почесний член Подільської АН (з 1863 року).[4]
ГалереяРедагувати
Місце зупинки Тараса Шевченка
Річка Лядова
Шевченкова криниця на березі річки Лядова
Місце зупинки Тараса Шевченка
ПриміткиРедагувати
- ↑ Яришів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ пам'ятник М. В. Гоголю
- ↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
- ↑ Лісевич І. Роллє Юзеф-Антоній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 276. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
ДжерелаРедагувати
- Jaryszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 465. (пол.) — S. 465.
ПосиланняРедагувати
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |