Ярема Олекса Миколайович
Ярема Олекса Миколайович (14 березня 1855, с. Дроздовичі — 21 листопада 1930) — український педагог, фахівець з класичної філології, громадський культурний діяч у Перемишлі, меценат.
Ярема Олекса Миколайович | |
---|---|
Народився | 14 березня 1855 Дроздовичі, Королівство Галичини та Володимирії, Городоцький повіт, Австрійська імперія |
Помер | 21 листопада 1930 (75 років) Перемишль, Львівське воєводство, Польська Республіка |
Поховання | Головний цвинтар у Перемишліd |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Заклад | Львівська академічна гімназія |
Життєпис
ред.Народився 14 березня 1855 року в селі Дроздовичі Городоцького повіту в сім'ї Миколи Яреми і його дружини Анн з дому Баран[1]. Після трьохлітньої військової служби у самбірському піхотному полку, Олекса вступив на філологію у Львівський університет. Учитель Академічної гімназії у Львові (1885—1891) і в Перемишлі (1892—1909), директор Перемиського жіночого ліцею-гімназії при Українському дівочому інституті (1910—1921).
Був головою низки культурних (серед інших філії товариства «Просвіти») і економічних товариств; член Української Національної Ради ЗУНР, головний скарбник, черговий у Народному домі, в якому розміщувалась Рада.
Олекса Ярема долучився до листопадових подій 1918 р., як член та головний скарбник Української Національної Ради, як господар і часто черговий у Народному домі, в якому розміщувалась Рада і де він мешкав. Власним коштом Ярема видавав часопис «Воля» — революційний орган Перемишля. Ув'язнений у таборі Домб'є біля Кракова, повернувся з-за дротів лише восени 1919 року.
Похорон Олекси Яреми у листопаді 1930 року перетворився на маніфестацію, в якій взяли участь сотні українців з Перемишля, Львова та всього ближчого краю. За старовинним звичаєм шестеро сивих коней везли на селянському возі труну, застелену червоною китайкою, співав перемишльський хор, численне духовенство очолив єпископ УГКЦ Григорій (Лакота), жалобне слово перед перемишльським Народним домом виголосив посол до сейму доктор Володимир Загайкевич.
Примітки
ред.- ↑ ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 4А, спр. 1761: Метрична книга про народження парафіян с. Дроздовичі, арк. 44.
Джерела
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
ред.- Родина Яремів: кількасот літ самовідданої праці на Україну [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |