Ян Дашек
Ян Да́шек (чеськ. Daschek, Dašek Jan; 14 лютого 1837, м. Зноймо, Чехія — 9 січня 1904, Львів) — власник фабрики художнього та будівельного слюсарства (ковальства) у Львові, найвиразніше проявився як високопрофесійний ремісник періоду історизму, інтерпретуючи мотиви що використовувались в архітектурному ковальстві періоду ренесансу та бароко. Вперше почав використовувати сецесійні мотиви в художньому кованому металі в архітектурі Львова[1].
| Ян Дашек | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
14 грудня 1837 Зноймо |
| Помер |
9 січня 1904 (66 років) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
Біографія ред.
Народився в м. Зноймо в Чехії. Близько 1870 року оселився у Львові. Мешкав на вул. Коперника, 52, де у 1879 році у дворі спорудив фабрику, згодом оснащеною першою у Львові електростанцією. У 1891 році отримав громадянство Львова. У 1898 році переїжджає до новозбудованої вілли на вул. Набєляка, 41 із власноруч кованим оздобленням будинку[2].
Похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі (поле № 1). Після його смерті майстернею керував син — Ян Алойзи Дашек.
Роботи фабрики Дашека ред.
Вироби майстерні Дашека відзначалися на львівських виставках 1892, 1894, 1902 і на Всесвітній виставці у Парижі 1900. Узори кованого оздоблення будинків Львова періоду історизму, виконаних самою престижною (в ті часи) фабрикою художнього та будівельного слюсарства Яна Дашека, являють собою динамічні ренесансні та барокові мотиви:
- решітки-вставки на дерев'яні парадні двері і поручні до сходів колишнього палацу графів Потоцьких по вул. Коперника, 15 (1889—1890 рр.);
- огорожа з брамкою до дерев'яної різьбленої каплички «Голгофа» і два ліхтарі у подвір'ї Вірменського кафедрального собору (1890 р.);
- для Галицької ощадної каси (тепер Музей етнографії та художнього промислу) виготовив металеві двері парадного входу та решітки-вставки до дерев'яних дверей з боку вул. Гнатюка та в інтер'єрі, віконні решітки першого поверху, огорожі балконів тощо (1891 р.);
- ковані оздоблення і огорожа колишнього палацу Семенських-Левицьких, вул. Пекарська, 19 (1892 р.);
- дверна решітка в інтер'єрі Костелу Марії Сніжної (1893 р.);
- окуття будинку на пл. Соборній, 1, (1902 р.).
Вироби можна також побачити на вул. Русових, 1, вул. Костюшка, 11, вул. Самчука, 4, вул. акад. Кравчука, 4 та багато інших.
Примітки ред.
- ↑ Івасюта О. Майстер художнього ковальства періоду історизму у Львові — Ян Дашек // Вісник Львівської Національної академії мистецтв. Спецвипуск V. — Львів: ЛНАМ, 2008. — С. 103—112.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Котляревського, 41 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 13 серпня 2022.
Джерела ред.
- Бірюльов Ю. Дашек Ян // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 22—23. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Топінка Є. Дашек (Dašek) Ян // Чехи в Галичині. Біографічний довідник / Уклали О. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів, 1998. — С. 33. — ISBN 966-7022-20-X.
- Ivasjuta Orest Czech blacksmiths in the history of art metal in Lviv // HEFAISTON 2004. — Olomouc, 2005. — P. 33-35.2. (англ.)
- Івасюта О. Майстер художнього ковальства періоду історизму у Львові — Ян Дашек // Вісник Львівської Національної академії мистецтв. Спецвипуск V. — Львів: ЛНАМ, 2008. — С. 103—112.
Посилання ред.
- Орест Івасюта (26 травня 2021). Лекція «Майстер художнього ковальства періоду історизму у Львові — Ян Дашек». youtube.com. YouTube. Процитовано 13 серпня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Котляревського, 41 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 13 серпня 2022.