Ямський район — адміністративно-територіальна одиниця Сталінської області УРСР в її північно-східній частині.

Ямський район
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР)
Округа/Область: Сталінська область
Утворений: 22 листопада 1938 року
Ліквідований: 10 вересня 1959 року
Площа: 0,6 тис. км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Яма
Кількість селищних рад: 1
Кількість сільських рад: 14
Районна влада
Газета: Ленінський шлях
Голова районної ради: Потирайло Юхим Абрамович

Адміністративний центр — смт Яма.

Загальні відомості ред.

Район існував протягом 1938—1959 років. Утворений 22 листопада 1938 року шляхом розукрупнення приміської зони міста Артемівська Сталінської області.[1] Ліквідований Указом Президії Верховної ради УРСР від 10 вересня 1959 року.[2] Територію було передано до складу Артемівського району. Орган влади — районний виконавчий комітет.

Адміністративний устрій ред.

При створенні до складу Ямського району входило 12 сільських рад: Ямська, Дронівська, Різниківська, Ворошилівська, Званівська, Переїзнянська, Миколаївська, Никифорівська, Кіровська, Василівська № 2, Берестівська, Яковлівська.[1]

В 1954 році, в зв'язку з укрупнення сільських рад шляхом об'єднання, кількість рад Ямського району зменшилася до 11. Були об'єднані с/р:

  • Кіровська та Різниківська — в Різниківську с/р з центром в с. Різниківка.
  • Івано-Дар'ївська та Ворошиловська Перша — в Ворошиловську Першу с/р з центром в с. Ворошилове Перше.
  • Яколівська та Василівська — в Василівську с/р з центром в с. Василівка.
  • Миколаївська та Переїзненська — в Переїзненську с/р з центром в с. Переїзне.[2]

Георгафія ред.

Район розташовувався в північно-східній частині Сталінської області. Поверхня — хвиляста височина, розчленована ярами, балками і долинами річок.

Річки: Сіверський Донець (на пн. межі р-ну), Бахмутка та її притоки: Кам'янка, Яма, Суха, Суха Плітка, Васюківка.

Ґрунти чорноземні.

Корисні копалини ред.

З корисних копалин найбільше значення для економіки району мали доломіт та гіпс. Розроблялися промислові запаси корисних копалин, таких як: доломіт, вапняк, глина, крейда, гіпс, пісок.

Родовища[3]:

Примітки ред.

  1. а б ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 28зв.
  2. а б Istoriya_ATD_Donetskoy_oblasti_1919-2000.pdf. www.docdroid.net (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
  3. О Программе экономического и социального развития Артёмовского района на 2012 год (стр. 7 ) | Контент-платформа Pandia.ru. pandia.ru. Процитовано 20 липня 2023.