Відкрити головне меню

Яків Клиша (Клишенко, Клишевський) відомий також як Яцина (*д/н — бл.1654) — український політичний та військовий діяч, кошовий отаман війська Запорозького у 1628 році, Білоцерківський полковник у 1632, 1637 роках, військовий та генеральний суддя.

Яків Клиша
Народився невідомо
Біла Церква, Київське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер бл.1654
Громадянство Herb Viyska Zaporozkoho.svg Військо Запорозьке
Діяльність військовослужбовець
Посада кошовий отаман
Термін 1628 рік
Конфесія православ'я
Рід Клиши
Батько Василь Клиша

ЖиттєписРедагувати

Походив з дрібної української шляхти з Білоцерківщини, що тісно була пов'язана зі козацькою старшиною. Народився до 1600 року. Замолоду подався на Запорізьку січ, отримавши прізвисько Яцина. Тут швидко здобув неабикий авторитет. Перша згадка про нього відноситься до 1619 році, коли Яцина (Клиш) був одним з представників запорожків на перемовинах з королівськими комісарами що статусу та чисельності козаків в Речі Посполитій. Перемовини завершилися Роставицькою угодою.

Про діяльність у 1620-х роках замало відомостей. Можливо брав участь у морському поході запорожців під час Хотинської війни 1621 року. 1627 році був у складі запорозького посольства до Сейму з намаганням пом'якшення куруківської угоди. 1628 року обирається кошовим отаманом. Разом з гетмьаном Михайлом Дорошенко брав участь у поході до Криму. 1631 році стає запорозьким полковником, напевне очолював одну з паланок Запорозької січі (яку саме невідомо).

У 1632 році повертається на Батьківщину, де призначається очільником Білоцерковського полку реєстрових козаків. Того ж року обирається війським суддею реєстрового війська. 1633 року був у складі козацької делегації, де вела перемовини з Миколаєм Остророгом, маршкалком Сейму Речі Посполитої, стосовно релігійних прав православних.

Брав участь у повстання Павлюка 1637 року. Рішенням Миколая Потоцького призначено тимчасовим полковником Білоцерківським. 1638 року втратив цю посаду, але в проміжку до 1648 року виконував обов'язки старшого сотника Білоцерківського полку. Підтримав повстанням під проводом Богдана Хмельницького, перейшовши з реєєстровиками на бік останнього. Брав участь у битвах на Жовтих водах, під Корсунем та Пілявцями.

У 1652—1653 роках був очільником Білоцерківського полку, 1654 року наказникм полковником білоцерківським. Водночас обіймав посаду білоцерківського городового отамана. 1654 року був у складі делегації до Московського царства, де йшлося до укладання угоди з царем Олексієм I. По поперененю призначено генеральним суддею, але ймовірно незабаром помер.

ДжерелаРедагувати

  • М.Грушевський. Історія України-Руси., Т.8, с. 153
  • Мицик Ю. Михайло Дорошенко / Ю. Мисик // Україна в минулому. –. Вип.5. — Київ; Львів, 1993. — С.
  • Ярова Г.І. До родоводу козацько-старшинського роду Кліш // Кривошея В.В. Українська козацька старшина. Ч. 2. Синодики як джерело до козацько-старшинської генеалогії. — К., 1998. — С. 81
  • В. Горобець Україна: Козацькі війни 1618—1638. — К. Кріон, 2011
  • Раставицька комісія між польським урядом і військом Запорозьким