Яківці (Полтава)

Яківці — колишнє село, історична місцевість в Київському районі Полтави, на північно-східній околиці міста.

Яківці Полтава
Яківці Зупинний пункт Яківці
Загальна інформація
49°37′53″ пн. ш. 34°33′10″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Київський район Полтави
Адмінодиниця	Полтава
Телефонний код	0532
Головні вулиці	вулиця Спартака, вулиця Шведська Могила
Автобусні маршрути № 5 (Критий ринок — Яківці) № 4 (Критий ринок — Дальні Яківці) № 33 (Розсошенці — Дендропарк — Яківці)
Залізнична інфраструктура	платформа Яківці Південної залізниці
Карта
Яківці у Вікісховищі

Історія

В цій місцевості люди мешкали з давніх-давен. На території Яківців збереглося десять курганів скіфського періоду (V-III століття до н. е.).

Село Яківці засноване наприкінці XVII століття. Певний час Яківці були власністю полтавського полковника Павла Герцика. Після смерті Герцика селом володіли його дружина, а також син Григорій Герцик — з 1705 року полтавський наказний полковник. Під час Північної війни він приєднався до гетьмана Мазепи, а після розгрому шведсько-козацького війська під Полтавою за наказом російського царя Петра І усі маєтності у Герциків були відібрані.

Пізніше Яківці входили до складу Полтавської міської сотні Полтавського полку. На час перепису 1767–1769 років в Яківцях налічувалося 160 жителів. За даними перепису 1859 року у Яківцях Полтавського повіту — 328 жителів.

3 70-х років XIX століття тут був маєток дружини російського лікаря-хірурга і вченого Миколи Васильовича Скліфосовського — Софії Олександрівни.

У маєтку, який до смерті сина вченого мав назву «Відрада», Скліфосовський провів багато часу — з 1871 року проводив там літні відпустки, а останні чотири роки жив там постійно. Маєток Скліфосовських займав площу в 600 десятин. Господарство велося на винятково високому рівні: землеробство велося за восьмипільною сівозміною, запільні ділянки засівалися люцерною. Вирощувалися коні, велика рогата худоба, свині, птиця. Був плодовий промисловий сад, город, виноградник, пасіка на 15 вуликів, хмільник. На косогорах і в ярах висадження дуби, клена, берези.

Наприкінці XIX століття коштом Скліфосовського в Яківцях споруджено школу в пам'ять про сина Бориса, де селянські діти навчалися грамоти, сільського господарства, городництва, садівництва. Маєток Скліфосовських називали «Полтавською Швейцарією».

У своїй садибі Микола Скліфосовський і помер у 1904 році. Могила вченого нині знаходиться за адресою Виборзький провулок, 10. Дружина і дочка Скліфосовського були вбиті у 1919 році радянськими партизанами із загону Бібіка, який наступав на Полтаву. Зайнята денікінцями садиба більшовики поруйнували. Зберігся тільки будинок, де жив вчений.

У 1929 році Яківці були включені до складу Полтави.

101 яківчанин загинули на фронтах Другої світової війни. На вулиці Спартака в 1973 році встановлено пам'ятний знак на честь воїнів-земляків — жителів колишнього села.

Галерея

• 

  Будинок у Яківцях, в оформленні якого добре помітні традиції української народної архітектури

• 

  Загальний вигляд поховання Скліфосовських

• 

  Могила професора Миколи Скліфосовського

• 

  Могила Володимира Скліфосовського

• 

  Епітафія на похованні Скліфосовських

• 

  Пам'ятний камінь на честь спорудження Свято-Миколаївської каплиці

Див. також

• Скліфосовський Микола Васильович
• Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»

Література

• «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992). Стор. 998

Джерела

• Яківці (історична довідка) на сайті Історія Полтави [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Яківці (історична довідка) [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [Архівовано 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
• Садиба Скліфосовських на сайті Історія Полтави [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.]

Посилання

• Будинок в селі Яківці місцеві називають «домом із химерами». Газета по-українськи. № 1182. 25.02.2011.