Відкрити головне меню

Олексі́й Фе́дорович Якубе́нко (кінець 1840-х років — 1917, Веве, Швейцарія) — інженер, громадський діяч, меценат. Тривалий час жив і працював у Києві. У 1883—1884 роках брав участь в упорядкуванні могили Тараса Шевченка; проектував і зводив будинок із «Тарасовою світлицею». Засновник Києво-Лук'янівської школи домоводства.

Якубенко Олексій Федорович
Народився кінець 1840-х років
Помер квітень 1917
Веве
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність інженер, громадський діяч, меценат
Конфесія православний

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї українців. Вищу освіту отримав у Санкт-Петебурзькому інституті інженерів шляхів сполучень, який закінчив у 1872 році[1]. Володів у Києві нерухомим майном: у 1880-х – 1890-х роках — ділянкою по вул. Жилянській, з 1890 року — великою садибою на Лук'янівці, біля вул. Овруцької.

 
Повідомлення про смерть О. Ф. Якубенка у газеті «Киевлянин», 1917.

У своїй професійній діяльності цікавився широким колом питань, зокрема, модернізацією технічного обладнання, розвитком цукрової промисловості, станом міського господарства Києва. Був головою міської технічної підкомісії з улаштування Київської гавані. У 1894—1898 роках — гласний Київської міської думи.

Останні роки життя за станом здоров'я провів у курортному місті Веве (Швейцарія), де й помер у квітні 1917 року[2]. Через події Першої світової війни повернути його прах на батьківщину не було можливості.

Від початку XX століття до 1955 року за прізвищем Олексія Якубенка у Києві йменувався Якубенківський провулок (сучасна вулиця Тропініна).

Участь у впорядкуванні могили Тараса ШевченкаРедагувати

Олексій Якубенко був свідомим українцем, близьким до Старої громади. У 1883 році на доручення Варфоломія Шевченка він підготував комплексний проект реконструкції Шевченкової могили та план і проект хати біля неї[3]. У 1884-му під наглядом Якубенка проект було здійснено; у дерев'яній хаті, крім оселі сторожа, містилася кімната для відвідувачів, відома як «Тарасова світлиця».

Створення Києво-Лук'янівської школи домоводстваРедагувати

Перебуваючи в Швейцарії, Олексій Якубенко вирішив пожертвувати на благодійні потреби значну частину своєї садиби на Лук'янівці з метою увічнення пам'яті батьків — Федора та Катерини Якубенків. У 1907 році було офіційно затверджено дарчу, згідно з якою він передав незабудовану земельну ділянку площею понад 2 гектари у власність Лук'янівського дамського попечительства про бідних при Федорівській церкві за умови влаштування тут благодійної школи домоводства з городом і садом. Сам жертвувач підготував ескізний проект шкільного будинку. Упродовж 1908—1911 років нову споруду було зведено і обладнано (нинішня адреса — вул. Тропініна, 10), у березні 1911-го відбулося урочисте відкриття Києво-Лук'янівської школи домоводства. З 1912 року заклад носив ім'я О. Ф. Якубенка. Засновник школи інженер Якубенко до кінця життя залишався її попечителем. Школа діяла до встановлення радянської влади.

Власні публікаціїРедагувати

  • Якубенко А. Описание и расчет парового котла системы инженера А. Ф. Якубенко. — К.: тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. (рос.)
  • Якубенко А. О средствах поддержки и развития сахарной промышленности. — К.: тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. (рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. Список лиц, окончивших курс наук в Институте инженеров путей сообщения Императора Александра I с 1811 по 1882 г. — Санкт-Петербург, 1883. — С.37.
  2. Киевлянин. — 1917. — 22 апреля. — С.1.
  3. Тарахан-Береза З. П. Святиня: Науково-історичний літопис Тарасової Гори. — К.: Родовід, 1998. — С.465, 466.

ДжерелаРедагувати

  • Тарахан-Береза З. П. Святиня: Науково-історичний літопис Тарасової Гори. — К.: Родовід, 1998.
  • Отчет о деятельности Киево-Лукьяновской женской практической школы домоводства. С 7 марта 1911 г. по 1 января 1912 г. — К., 1912. (рос.)
  • Малаков Д. Лук'янівська школа домоводства // Янус–Нерухомість. — 2000. — Липень. — № 14. — С.26, 27.

ПосиланняРедагувати