Якопо Дзуккі

Якопо Дзуккі
Якопо Дзуккі
Jacopo Zucchi
	Якопо Дзуккі. «Зібрання богів»
Народження	1540; Флоренція
Смерть	1596
	Рим
Країна	Італія
Жанр	портрет
Вчитель	Джорджо Вазарі
Діяльність	художник
Напрямок	маньєризм
Роки творчості	1555 — 1596
Покровитель	Алессандро Медичі
Вплив	Джорджо Вазарі
Відомі учні	Francesco Zucchid
Член	Pontifical Academy of Fine Arts and Letters of the Virtuosi al Pantheond
Твори	Святе сімейство, The Silver Aged, Hercules Musagetes and the gods of Olympusd, The Miracle of the Snowd, Procession of Saint Gregory the Greatd, The Golden Aged, Sala degli Elementi ceilingd, Sala delle Muse ceilingd, Stanza degli Uccellid і The Cardinal's Studyd
Брати, сестри	Francesco Zucchid
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтва, Естонський художній музей, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Національні галереї Шотландіїd, Музей августинців, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Художня галерея Єльського університету, Галерея Уффіці, Галерея Борґезе, Ватиканська пінакотека і Вілла Медічі
	Якопо Дзуккі у Вікісховищі

Якопо Дзуккі або Іакопо, син майстра П'єтра Цукка (італ. Jacopo Zucchi, близько 1540, Флоренція — близько 1596, Рим) — італійський художник-маньєрист.

Життєпис

Портрет пані

Якопо Дзуккі був учнем і помічником Джорджо Вазарі.Разом зі своїм вчителем оздоблював Залу п’ятисот^[it] і Студію Франческо I^[it] у Палаццо Веккіо у Флоренції.

1572 року оселився в Римі, де писав фрески в палаці і віллі кардинала Фердинанда Медічі.

Розписував фрески в римських церквах, зокрема у храмах Трініта дей Пеллеґріні^[it], Святого Духа в Сассіа^[it], і палацах.

1581 року Дзуккі став членом гільдії святого Луки.

У своїх роботах поєднував риси італійського маньєризму з голландським впливом.

Викрадення творів Якопо Дзуккі

1908 року твори Якопо Дзуккі, Веронезе, фламандських і французьких митців із Національної галереї стародавнього мистецтва тимчасово передали італійському посольству в Берліні. У травні 1945 року радянській підрозділ зайняв амбасаду й вивіз картини до СРСР. Росія не збирається повертати Італії викрадені твори, оскільки вважає їх компенсацією за втрати, які країна зазнала під час Другої світової війни^[3]