Яв-Прав-Нав (або «Яво, Право, Наво», «Ява, Права, Нава») — поняття з «Велесової книги», популярне в «рідновір'ї». В академічних джерелах давньослов'янська автентичність даної трихотомії заперечується, адже вона бере початок саме з Велесової книги, яка визнана підробкою, до того ж неякісною. Однак поняття «навь» все ж існувало й означало душу, яка не отримала спокою після смерті, тобто фактично індивіда, який помер неприродною смертю. Дані стосовно існування термінів «яв» і «прав» в давньослов'янських першоджерелах відсутні.

Така триглава система світобачення заснована на єдності усього світу, це модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Світове дерево — одна із форм зображення слов'янської світобудови є посередником між світами — своєрідна дорога, міст, драбина, якими можна перейти до світу богів або в потойбіччя. Про древо життя у світі створено безліч легенд, казок, цей символ знайшов відображення в орнаментах багатьох народів[1].

«Право» та «Православ'я» — в рідновір'їРедагувати

Вчення про «Яв, Прав, Нав» популярне в сучасному рідновір'ї. Частина рідновірів вважає, що слово «православ'я» є дохристиянською назвою релігії слов'ян і постала зі словосполучення (відомого з «Велесової книги»): «(богів) Право (тобто правдиво) славимо». Тому деякі рідновіри називають свою релігію, «Рідна православна віра»[2], «Община Рідної Православної Віри», «Слов'янська православна віра»[3].

СкладовіРедагувати

Ява (Яв)Редагувати

Ява або Яв — явний, реальний (матеріальний) світ, де людина живе протягом земної долі. Фізична складова, що оточує людину в теперішньому часі («на яву»), і по суті, співвідноситься з природою.

Нава (Нав)Редагувати

Нава або Нав — так званий «Підземний світ», місце, куди людина потрапляє після смерті, і звідки повертається до Яві після переродження.

Стародавнє значення рос. навь (згідно з Тлумачним словником Даля) — «мрець». Даль згадує ще варіанти навей, навье, а також навий день («день поминання мертвих на поминальному тижні» — понеділок на півдні Росії чи вівторок у середній смузі)[4]. Український лексикограф Є. І. Желихівський тлумачить схожі українські слова нав і нава як «домовина», «труна», а також наводить слово навк у значенні «мрець». Відома також інша назва Великого Четверга — «Навський Великдень». Схожі слова існують в інших слов'янських мовах: дав.-рус. навь, навъ, навие («мрець»), болг. і мак. нави («злі духи, що мучать породіллю»), ст.-чеськ. nav, nava, náva («потойбіччя»), староцерк.-слов. навь («мрець»). З того ж кореня походить й українське «навка» («нявка», «мавка»)[5].

Праслов'янське *navь (також дієслово *nyti) зіставляють з лит. nave і прусськ. nowis («смерть», «труп»), латис. nâvе («смерть»), гот. naus («мертвий»), а також з грец. ναΰς, лат. navis («корабель», пор. «нава (архітектура)»). Первісне значення відновлюють як «корабель мертвих» (згідно з праіндоєвропейськими уявленнями, мертві відпливають до потойбіччя на човнах)[5][4].

Права (Прав)Редагувати

Прав або Права — система, що її людина намагається (прагне) впровадити для організації власного суспільства, свого існування, життя. Наслідок того, що людям від богів дане мислення, тенденція до самовдосконалення. Рідновіри стверджують: «Хотілося б звернути увагу на той факт, що наріжним кутом філософії давніх слов'ян ставилася не сліпа віра, а знання — розуміння законів буття (законів Прави) і неухильне слідування їм»[6].

Іншими словами, всезагальний закон, встановлений Родом. Згідно цього закону й існує світ. Це поняття подібне до «саттви» в індійській філософії (Гармонія, абсолютна Реальність, справедливість Законів Всесвіту).

Тризуб Яв-Прав-НавРедагувати

Тризуб Яв-Прав-Нав — символ триєдності. Основна ідея концепції ґрунтується на тому, що в основі тризуба лежить Нав. Зображена у вигляді яйця, вона символізує початок і водночас джерело живлення для Яви, що неначе виростає з неї, як пагін (порівняйте з феніксом, що вилітає із попелу). У даній конструкції Прав грає роль немовби підтримувача Яви, у її прагненні висоти.

Спосіб світобачення «Яв-Нав-Прав» також відображений і в писанкових мотивах[джерело?].

Психологічний змістРедагувати

У рідновірчій психології триєдність трактують, як трирідність людської суті:

Яв — суть натуралістична, очевидне фізичне оточення. Існування людини в даному аспекті головно продиктовано проблемами виживання та матеріального розвитку як всього суспільства чи нації, так і окремого індивіда чи спільноти.

Нав — дослідницька суть, проводима лише людьми, що усвідомлюють світ, його закони, осягають його цілісність в точності чи суперечностях.

Прав — регуляційна суть, що прогресує та розвивається згідно з розвитком людства. Організація людством власного життя, побуту, виокремлення його з-під впливу закономірностей і нефізичних законів природи.

Тризуб Яв-Прав-Нав (як психологічна метафора) — взаємозв'язок між складовими. Чим вище сягає Яв у своєму прагненні вирости з Нави, тим міцніше, стабільніше та відповідно вище має бути Права. Якщо ж Ява буде рости без підтримки і корекції Прави, то дуже швидко стане очевидним її слабкість без неї, Ява зруйнується і повернеться до Нави, з якої невдовзі виросте нова Ява.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Дерево Життя
  2. Родовое огнище славянской родной веры (рос.)
  3. Владивостокская Славянская Православная Община «Щит Симаргла». Архів оригіналу за 25 серпень 2011. Процитовано 28 листопад 2010. 
  4. а б Навь // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  5. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  6. Валентин Гнатюк, Юлія Гнатюк. «Джерела давньослов'янського права»

ДжерелаРедагувати