Богатиков Юрій Йосипович

(Перенаправлено з Юрій Богатиков)

Ю́рій Йо́сипович Бога́тиков (29 лютого 1932, Карло-Марксове, Єнакієве — 8 грудня 2002, Сімферополь) — радянський і український співак, баритон.

Юрій Йосипович Богатиков
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 29 лютого 1932(1932-02-29)
Місце народження Рикове, Сталінська область, УРСР, СРСР
Дата смерті 8 грудня 2002(2002-12-08) (70 років)
Місце смерті Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна
Поховання
 : 

зображення місця поховання

Громадянство Україна і СРСР
Професії співак
Освіта ТНУ
Співацький голос баритон
Інструменти вокал[d]
Нагороди

Народний артист СРСР

Народний артист УРСР Заслужений артист УРСР
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Дитинство провів у місті Слов'янську. Під час Німецько-радянської війни Богатиков з батьками і сестрами був евакуйований до Бухари. Після війни сім'я Богатикових переїхала до Харкова. В 1946 поступив до Харківського ремісничого училища зв'язку. В 1947 після закінчення училища працював механіком по ремонту апаратури харківського телеграфу, співав у самодіяльності і був направлений на навчання до Харківського музичного училища, звідки його призвали на військову службу.

Від 1951 до 1955 служив моряком на Тихоокеанському флоті і співав у ансамблі пісні та танцю. Після закінчення служби на флоті Юрій Богатиков повернувся на харківський телеграф, де продовжив працювати механіком і одночасно вчитися в харківському музичному училищі. Після закінчення училища в 1959 працював у Театрі музичної комедії, потім солістом шахтарського ансамблю пісні та танцю «Донбас».

Від 1960 до 1974 був солістом Харківської та Луганської філармоній. Часто співав для шахтарів, був удостоєний звань «Заслужений шахтар» і «Почесний громадянин міста Слов'янська».

В 1967 Юрій Богатиков одержав диплом 1-го ступеня як переможець конкурсу вокалістів на фестивалі молоді України і став лауреатом премії імені «Молодої гвардії». В 1968 на фестивалі естрадної пісні в Берліні Богатиков став володарем головного призу, а в 1969 на фестивалі «Золотий Орфей» у Болгарії — срібної медалі. Протягом 16 років (1970—1986) Юрій Богатиков був членом художньої ради по естраді при міністерстві культури СРСР. Від 1974 до 1992 — соліст Кримської державної філармонії, а з 1992 займав посаду художнього керівника філармонії по проведенню фестивалів і спецзаходів.

Помер 8 грудня 2002 року у Сімферополі. Похований в Сімферополі на кладовищі «Абдал».

Відзнаки, нагороди ред.

 
Пам'ятник Юрію Богатикову в Сімферополі

«Почесний громадянин Слов'янська»[1], «Почесний громадянин Ялти» і «Почесний кримчанин». Заслужений артист України (1968), Народний артист України (1973), Народний артист СРСР (1985).

Повний кавалер 3-х орденів «За заслуги» України, нагороджений російським «Орденом Дружби».

Пам'ять ред.

 
меморіальна дошка

28 лютого 2004 в центрі Сімферополя відкрито архітектурно-меморіальний комплекс пам'яті Юрія Богатикова. Автор скульптури Віктор Гордєєв[2].

На будинку Кримської державної філармонії, де працював Юрій Богатиков з 1 лютого 1974 року і до смерті, встановлено меморіальну дошку. Ініціатором встановлення меморіалу виступив Російський культурний центр в Криму фонду «Москва-Крим» за підтримки департаменту міжнародних зв'язків уряду Москви і Сімферопольського міськвиконкому[3].

Примітки ред.

  1. ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ МІСТА СЛОВ’ЯНСЬКА. Слов'янська міська рада. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 25.09.2021. 
  2. Сайт Республіканського комітету по охороні культурної спадщини[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  3. В Симферополе установили мемориальную доску Богатикову [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Література ред.

  • Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2012 рік [Текст] / Донец. облдержадмін., упр. культури і туризму, Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. Т. С. Литвин; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко; відп. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2011. — 113 с.

Посилання ред.

Юрій Богатіков на сайті «Золотий Фонд української естради» [Архівовано 2 серпня 2015 у Wayback Machine.]