Щитолисник звичайний
| Щитолисник звичайний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hydrocotyle vulgaris L., 1753 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Щитоли́сник звича́йний (лат. Hydrocotyle vulgaris) — багаторічна рослина з родини аралієвих (Araliaceae).
Поширення
ред.Щитолисник звичайний поширений в Західній Європі, а також в Ісландії та на Азорських островах. Зустрічається на півдні Скандинавії, країнах Балтії, на заході та подекуди на сході Польщі та в Білорусі. Компактними місцями поширення трапляється в Альпах, Північно-Східна Африці, на Кавказі, Апеннінському півострові, островах Середземного моря, в Ірані на південь від Каспійського моря, Новій Гвінеї і в Ізраїлі.[2][3]
Україна
ред.В Україні щитолисник звичайний занесений до Червоної книги України як рідкісний. Він зустрічається в басейні Західного Бугу, а саме у Кам'янсько-Бузькому і Сокальському районах Львівської області і на Західному Поліссі, зокрема, у Волинській області. Охороняється в національному природному парку «Прип'ять-Стохід»,Нобельський національний природний парк, гідрологічному заказнику «Озеро Оріхове».[3]
Опис
ред.
Стебло
ред.Стебло дуже тонке, завдовжки 10 — 40 см, іноді до 60 см.
Листки
ред.Листки довгочерешкові, щиткоподібні, діаметр листкової пластинки 2–4 см, край городчастий, прилистки біля основи.
Квітка
ред.Китиця мало-, одноквіткова на тонкому стеблі, вдвічі коротшому за черешок відповідного листка. Квітки з п'ятьма білими пелюстками з червонуватим відтінком, 0,50–0,75 мм в діаметрі.
Плід
ред.Плід щитолисника звичайного — це вислоплідник, мерикарпії (напівплодики) стиснуті з боків, вкриті червонуватими бородавочками, досягає 1,5 мм завдовжки та 2 мм завширшки.
Біологія та екологія
ред.Росте на болотах, торф'яниках, вологих луках, на берегах водойм, у місцях, які час від часу підтоплює а також у воді. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується вегетативно та насінням, яке переноситься водою чи тваринами.[3]
Примітки
ред.- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 5 травня 2010. (англ.)
- ↑ Hydrocotyle vulgaris. Den Virtuella Floran. Naturhistoriska riksmuseet. (Za: Hultén, E. & Fries, M. 1986. Atlas of North European vascular plants: north of the Tropic of Cancer I-III. – Koeltz Scientific Books, Königstein). Процитовано 17 червня 2016.
- ↑ а б в Червона книга України — Щитолисник звичайний Hydrocotyle vulgaris L. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
Бібліографія
ред.- Münker, Bertram (1998). Kwiaty polne i leśne (вид. Świat Książki). Warszawa. ISBN 83-7129-756-4.