Шумляни
Шумля́ни — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району. До 2020 року центр однойменної сільської ради Підгаєцького району. До Шумлян приєднано хутори Діброва і Залісся. До 1990 року належало до Бережанського району.
| село Шумляни | |
|---|---|
_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Саранчуківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040410190044297 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1400 |
| Населення | 1 196 |
| Територія | 22.006 км² |
| Густота населення | 54.35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48031 |
| Телефонний код | +380 3542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′55″ пн. ш. 24°52′44″ сх. д. / 49.28194° пн. ш. 24.87889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
318 м |
| Водойми | Бибелка |
| Відстань до районного центру |
22 км |
| Найближча залізнична станція | Червоне |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18 |
| Карта | |
  Шумляни | |
 Шумляни | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Населення — 1167 осіб (2007).
Історія
ред.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки періоду енеоліту-бронзи.
Перша писемна згадка — 1435[1]. Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855), член Галицького станового сейму, син Яна Баптиста Шептицького (1770—1831, доктор прав, цісарський підкоморій)[2], стрийко Івана Кантія Шептицького (1836—1912)[3], батька Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького[4], після смерті батька спільно з братом Петром Павлом Леопольдом (1808—1843) успадкував рівними частинами маєток в селах Костільники (Станіславський округ), Прилбичі, Тулковичі, Ганьковичі (Перемиський округ). Після того, як брат сплатив Й. Г. Шептицькому вартість його частини маєтку, останній 10 березня 1835 купив в Олександри Шумлянської, удови Онуфрія Шумлянського, маєток у Великих Шумлянах в Бережанському окрузі, де й почав мешкати та називатися «паном на Шумлянах»[2].
У 1916 році тут перебував штаб 20-ї турецької піхотної дивізії[5].
Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Рідна школа» й інші, кооператива.
У часи радянської окупації, с. Шумляни було активним майданчиком діяльності ОУН та УПА, зокрема у Шумлянах діяв один з членів легіону Нахтігаль, районний комендант СБ ОУН - Остап Калиній (Загинув в бою з НКВД у криївці. Похований на сільському цвинтарі). У Шумлянах діяла одна з найбільших місцевих підпільних друкарень. В селі було знайдено кілька криївок УПА. На території села проводились бої відділів УПА з НКВД.[6]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Саранчуківської сільської громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[8].
Пам'ятки
ред._-_0601.jpg)
- церква Святих Мучеників Бориса і Гліба (1701, дерев'яна, з дерев'яною дзвіницею 1782, ПЦУ)
- церква Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого (1993, мурована, ПЦУ),
- 3 каплички, «фіґура» Матері Божої (1924).
При захопленні села в 1944 р. загинуло 32 радянські воїни. Вони були поховані у братській могилі серед поля. У 1977 р. їх останки перенесли в центр села. На могилі встановлено пам'ятник. На двох стелах, де нанесені прізвища полеглих радянських воїнів, занесено ще 41 прізвище полеглих у Другій світовій війні[9].
Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, Борцям за волю України (1990), на честь 1000-ліття хрещення Русі, до 47-ї річниці останнього бою УПА з частинами НКДБ (2007).
На схід від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення — Шумлянські карстові лійки, а в урочищі «Рудники» — Рудницька бучина.
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля бібліотеки.
Встановлений 1990 р. за ініціативою товариства «Просвіта». Автор – О. Петришин.
Погруддя – карбована мідь, постамент – камінь.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Остап Калиній — український війсьовик, вояк легіону Нахтігаль, Української Повстанської Армії, референт районної СБ ОУН.
- Марія Пальчак - учасниця протирадянського підпілля, учасниця останнього бою УПА
Померли
ред.- Юхнович Іван-(«Кок») — сотенний УПА, командир сотні «Лісовики» ВО-3 «Лисоня». Загинув поблизу села.
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ст., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Галерея
ред.-
Вигляд на село з пагорба -
Церква Святих Мучеників Бориса і Гліба (1701 р.) -
Костел -
Автобусна зупинка
Примітки
ред.- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.4, № 35
- ↑ а б Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- ↑ Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 236. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- ↑ Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912)… — S. 237.
- ↑ Турки на фронті в Галичині. Збруч (укр.). 15 липня 2016. Процитовано 1 травня 2021.
- ↑ Короткі описи боїв УПА-"Лисоня" за 1943-1945р (PDF). електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ (Укрраїнська) . 12.12.1945. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль : Підручники і посібники, 1998. — С. .
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 93. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
Література
ред.- Іванишин Б., Уніят В. Шумляни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 655. — ISBN 978-966-528-279-2.
- 2.) Szumlany wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 75. (пол.) — S. 75. (пол.)
