Станиславівський округ
Станиславівський округ[3], іноді Галицький округ[4] — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі Габсбурзької імперії (з 1804 року — Австрійської імперії).
| Станиславівський округ | |
|---|---|
|
Станиславівський циркул | |
|
| |
| Округ | |
| 'Адміністративний центр' | Станиславів |
| Країна | Австрійська імперія |
| Коронна земля | Королівство Галичини та Володимирії |
| Населення | |
| - повне | 306867 (1866)[1] |
| Площа | |
| - повна | 5 563,1[2] км² |
| Дата заснування | 1782 |
Коротка історія
ред.
Галицька придворна канцелярія 2 вересня 1780 року видала декрет, згідно з яким гебернатор Галичини мав провести новий адміністартивний поділ краю. Устрій Галичини мав бути ідентичним до того, який існував у решті провінцій Австрійської монархії. 22 березня 1782 року цісарева Марія Терезія видала патент, який ліквідовував дистрикти. Всю територію монархії ділили, зокрема, на губернії — основну адмінодиницю — та округи (циркули). Станиславівський округ створений у 1782 році разом з іншими 17-ма.[5]
Існував до 1867 року, коли скасували округи та залишили лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854[джерело?] році).
Окружне управління очолював староста, якого призначав цісар. Іншими урядниками були 1 заступник старости, 1—4 комісари (призначав цісар), 1 практикант, 1 секретар, 3 канцеляристи, 1 нотар, 2 кур'єри. Також округ (як, наприклад, Тернопіль, Самбір) мав свою касу з окремим персоналом.[6]
Географія
ред.Станиславівський округ межував на заході зі Стрийським, на півночі — Бережанським, на сході — Заліщицьким, Чортківським і Коломийським округами. На півдні межував з Угорщиною.
У Станиславівському окрузі було 5 міст, 13 містечок та 264 села[7].
Дистрикти, повіти
ред.У 1781 році, зокрема, складався з першого дистрикту із центром у Галичі, другого — у Заліщиках, третього — у Коломиї, четвертого — у Тисмениці.[8]
До 1867 року було 9 повітів[9] (нім. bezirk):
- Станиславівський
- Тисменицький
- Тлумацький
- Монастириський
- Бучацький
- Богородчанський
- Делятинський
- Надвірнянський
- Галицький
- Солотвинський
Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.
Примітки
ред.- ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei.— S. 10 (загальна кількість населення - місцеве разом з іноземцями)
- ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869.— S. 76(переведено з вказаної у джерелі площі (101) у квадратних милях географічних милях (1 гео.миля=7421,6 м))
- ↑ циркул
- ↑ Kalendarz tytularny czyli… w Królestwach Galicyi y Lodomeryi… na rok 1781… [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] — S. 104—108.
- ↑ Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848)… — С. 39.
- ↑ Там само. — С. 83.
- ↑ Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 76. (пол.)
- ↑ Kalendarz tytularny czyli… w Królestwach Galicyi y Lodomeryi… na rok 1781… [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] — S. 104—107.
- ↑ Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 99.
Джерела
ред.- Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
- Kalendarz tytularny czyli… w Królestwach Galicyi y Lodomeryi… na rok 1781… — S. 104—108. (пол.)
- Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 76—79. (пол.)
- Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. — Lwów : Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s. (пол.)