Шуменський історичний музей
Обласний історичний музей в Шумені є одним з найстаріших і найбільших музеїв Болгарії.
| Шуменський історичний музей | |
|---|---|
| Регионален исторически музей (Шумен) | |
 | |
| 43°16′12″ пн. ш. 26°55′39″ сх. д. / 43.27° пн. ш. 26.9275° сх. д. | |
| Тип | Історія |
| Частина від | 100 туристичних об'єктів Болгарії[1]  |
| Країна |  Болгарія |
| Розташування | Шумен |
| Адреса | 9700 бул. Слов'янський 17 |
| Засновано | 29 червня 1904 року |
| Директор | Георгі Майсторський |
| Сайт | museum-shumen.eu |
  Шуменський історичний музей (Болгарія) | |
 | |
 Шуменський історичний музей у Вікісховищі | |
Він був створений в 1904 році. У ньому зберігається понад 150 тисяч експонатів з 5-го тисячоліття до нашої ери до 20-го століття.[2]
До структури музею включені два національних заповідники — національний історико-археологічний заповідник «Плиска» і національний історико-археологічний заповідник «Мадара», як і археологічний заповідник «Шуменська фортеця», 4 будинки-музеї — Панайот Волов, Добри Войников, Лайош Кошут та Панчо Владигеров, пізньоантична фортеця «Войвода» та погрібальний комплекс «Іванський».[3]
Історія
ред.Початок музейної справи в Шумені вперше здійснив викладач Сава Доброплодний. Першу експедицію він здійснив до руїн Преслава в 1857 році. Із матеріалів, зібраних у ній, у бібліотеці чоловічого класного училища влаштовується колекція для шкільного музею.[4] До визволення триває збір і збереження старожитностей. Після того, як Карел Шкорпіл виявив залишки Плиски, виникла ідея у Рафаеля Попова про створення археологічного суспільства. У 1902 році була створено товариство. 29 червня 1904 року в культурному центрі міста було відкрито краєзнавчий музей. Нинішня будівля музею побудована спеціально в 1981 році.[2]
Експозиція
ред.У музеї зберігається понад 150 тисяч експонатів, що розташовані в 8 залах. Експозиція музею хронологічно розділена на історичні епохи. 31 березня 2017 року відкритий для відвідування комплекс «Авшарян»[5], який став частиною Регіонального історичного музею в м. Шумен з квітня 2016 року.[6]
Праісторія
ред.Експозиція зала «Праісторія» представляє матеріальну і духовну культуру неолітичного поселення, знайденного біля села Ловець, енеолітичного селення у великій та маленькій печері в Мадарі, представлені експонати з кургану Коджадермен, селищного поховання з Салманово, Ловця, Вінниці, Сушина, Іваново, Синього Виру, Смядово та погрібальних курганів з Мировців, Мадари, Калугериці, Царев Брода.[7]
Античність
ред.У залі «Античність» експанована фракійська гробниця з IV століття до н. е., знайдена у погрібальному кургані поблизу Смядово.[8] Це єдина гробниця на Балканському півострові, яка експонується в музеї.[9]
Середньовіччя
ред.Середньовіччя представлене у двох залах. У першому залі знаходяться експонати з часів створення Першої Болгарської держави та знахідки з Плиски.[10] Другий — експонати Другого Болгарського царства, знайдені в Преславі, Мадарі, Шуменській фортеці та аулі хана Омуртага.[8][11]
Історія болгарських земель XV—XIX ст.
ред.Зал розповідає про болгарські землі періоду між XV — XIX століттями. На виставці представлені фото, документи та предмети з історії Шумена під час Османської влади.[8][12]
Болгарське Відродження
ред.У залі «Відродження» представлена історія болгарського національного відродження з особливою увагою до освітньої діяльності першого болгарського оркестру під керівництвом Добрі Войнікова.[13]
Християнська культура XVII—XIX ст.
ред.Зал був заснований у 1991 році, коли була проведена спеціальна виставка, присвячена християнській культурі XVII — XIX століть. Є ікони, книги для літургій, царські двері.[8]
Скарбниця
ред.У залі розміщена багата нумізматична колекція з понад 100 000 монет, деякі з яких є унікальними. Монети виставлені у хронологічному порядку. Тут розташована найбільша колекція болгарських і візантійських олов'яних печаток в країні. Хронологічно виставлені матеріали з дорогоцінних металів та унікальних матеріалів. Експонована частина багатої колекції вогнепальної зброї та холодної зброї XVI- XIX століть.[14]
Тимчасові виставки
ред.Тимчасові виставки представлені у фоє та мармуровому фоє музею.[15]
Наукова діяльність
ред.Обласний історичний музей в Шумені є культурно-науковим інститутом, друкує власне наукове видання «Сповіщення історичного музею — Шумен». Музей має бібліотеку з понад 25 000 томів наукової літератури та періодичних видань, реставраційно-консерваціонні лабораторії та фотолабораторію.[2] Проводяться наукові дослідження на території Шуменської області.[4]
Туризм
ред.Історичний музей є частиною 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу. Він знаходиться під № 94, поряд з Шуменською фортецею.[16]
Джерела
ред.- ↑ https://www.btsbg.org/100nto/regionalen-istoricheski-muzey-9
- ↑ а б в История на музея (PDF) (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Процитовано 28.11.2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Регионален исторически музей – Шумен (болг.). Шумен 2019 – Кандидат за европейска столица на културата. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2012-11-13 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Национално обединение Съхрани българскаото. Регионален исторически музей, Шумен. В: Сб. «100-те национални туристически обекта». с. 376
- ↑ Отвориха за посетители къща „Авшарян“, първата експозиция е „Градски бит“ (болг.). shum.bg. 31 березня 2017. Процитовано 27 грудня 2018.
- ↑ Показват градския бит на Шумен до 30-те г. на ХХ в. в комплекс „Авшарян“ (болг.). shum.bg. 29 березня 2017. Процитовано 27 грудня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|цитат=(довідка) - ↑ Зала Праистория (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2016-09-01 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Регионален исторически музей, Шумен (болг.). Официален туристически портал на България. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 28.11.2012.
- ↑ Дерменджиева, Стела, Атанас Дерменджиев. 100 национални туристически обекта [100 національних туристичних об'єктів]. «Световна библиотека». С., 2009. с. 68
- ↑ Средновековие (болг.). Регионален исторически музей – Шумен. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Средновековие (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Средновековие (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Зала Възраждане (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Съкровищница (PDF) (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Регионален исторически музей (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2012-06-03 у Wayback Machine.]
- ↑ 94. Регионален исторически музей, Шумен (болг.). Български туристически съюз. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 28.11.2012. [Архівовано 2013-03-12 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.
- Регіональний історичний музей — Шумен — Офіційний сайт
- Регіональний історичний музей — Шумен — Museology
- Регіональний історичний музей — Шумен — Facebook
- Регіональний історичний музей — Шумен — 100 національних туристичних об'єктів