Шишацький-Ілліч Олександр Васильович

Олександр Васильович Шишацький-Ілліч (1828, с. Красилівка, тепер Козелецького району Чернігівської області — 1859, Чернігів) — український поет і етнограф.

Шишацький-Ілліч Олександр Васильович
Народився 1828[1]
Красилівка (Козелецький район), Козелецький район, Чернігівська область
Помер 18 лютого (2 березня) 1859[2]
Чернігів, Російська імперія[2][1]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія[2]
Діяльність поет, письменник, етнограф
Alma mater Чернігівська духовна семінарія[1]
Знання мов українська[2] і російська[2]

З життя і творчостіРедагувати

Закінчив Чернігівську духовну семінарію, працював писарем.

У 185459 роках був редактором газети «Черниговские губернские ведомости», в якій вміщував матеріали з фольклору й етнографії.

У своїх віршах наслідував Тараса Шевченка.

Головні праці:
  • «Містечко Олишівка в історичному та етнографічному відношенні» (1854);
  • «Сборник малороссийских пословиц и поговорок» (1857);
  • «Українська квітка» (185657) — 2 книги українських віршів, написаних у романтичному дусі.

Твори (вірші) О. В. Шишацького-Ілліча за СРСР були видані в антології «Поети пошевченківської доби» (К., 1961).

Джерела та літератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати